Сесійна зала Верховної Ради України. Фото: Суспільне
"Перше — дотримання безпеки, друге — дотримання конституційності"
Пане Андрію, як ви оцінюєте ініціативу апарату Верховної Ради щодо проведення засідань та голосувань у спеціально облаштованому укритті?
Ми живемо в період воєнного стану, повномасштабного вторгнення Росії. І коли існує реальна загроза, зокрема, ми можемо говорити про загрозу з неба, і коли ми говоримо про роботу українського парламенту, то має бути дотримано одразу дві речі. Перша — дотримання безпеки, і друга — дотримання конституційності. Обидва моменти обов'язково мають бути дотримані. Один за рахунок іншого не може працювати, вони мають працювати синхронно. Якщо відносно безпеки тут ніби все зрозуміло — у залі народні депутати не можуть перебувати, очевидно, це має бути приміщення, безпечне для роботи. Для прикладу візьмемо це укриття — підвал, грубо кажучи. Але тоді виникає наступне питання: яким чином народні депутати мають збиратися і голосувати, щоб їхні рішення і зібрання, які слід кваліфікувати як пленарні засідання, відповідали вимогам Конституції?
"Фізично в одному місці мають перебувати не менше 226 нардепів. І кожен голосує особисто"
По-перше, Конституція говорить, що Верховна Рада України працює сесійно. І в розумінні статті 82 Конституційний Суд свого часу офіційно протлумачив, що засідання Верховної Ради України є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 226 народних депутатів. Тобто фізично в одному місці мають перебувати не менше 226 нардепів, тобто більшість від конституційного складу, визначеного Конституцією. Це перший момент.
По-друге, для ухвалення рішення кожен народний депутат України голосує особисто, це конституційна вимога статті 84. Конституція не визначає, у який спосіб народні депутати здійснюють голосування: чи шляхом таємного голосування, наприклад, чи шляхом подання бюлетенів, чи шляхом підняття рук. Тобто всі моменти є, з точки зору Конституції, нормальними. Єдиний нюанс, на якому треба наголосити: щоб була верифікація участі народного депутата у голосуванні, аби його голос був дійсно зарахований і не було спотворено результат голосу народного депутата щодо голосування відносно того чи іншого проєкту. Ось це важливі моменти. Перше — фізична присутність, друге — гарантії щодо спотворення волевиявлення самого народного депутата під час голосування, щоб подібні факти не мали місця. Нехай технарі доведуть суспільству, що це неможливо. Я не технар, але мають бути переконані всі, що це нормальний варіант. Поки що я маю сумніви, і ці сумніви, безумовно, треба розвіяти.
"ВР може працювати в будь-якому місці, навіть у лісі"
Як зазначив спікер Стефанчук, нове облаштоване місце розташоване на мінус першому поверсі, охоплює конференц-залу та прилеглі холи. Там уже підготували 368 місць для народних обранців, за потреби, їхню кількість збільшать. Друге, на що звертав увагу спікер, голосування у Верховній Раді проходить особисто. І третє — голосування відбуваються тільки у приміщенні Верховної Ради. Тобто за периметром зали депутат не матиме можливості голосувати. Але як можна буде верифікувати підрахунок голосів?
Наведу елементарний приклад. Зараз у сесійній залі народний депутат може проголосувати тільки в тому разі, якщо він фізично в залі натиснув на кнопку. Якщо депутат за межами зали, він не зможе проголосувати, навіть якби дуже хотів. Якщо пропонується варіант голосувати в укритті, то чи є гарантія того, що замість того нардепа, який фізично не присутній у цьому приміщенні, а перебуває на сусідній вулиці, хтось не проголосує, використовуючи його мобільний номер телефону? У мене немає такої впевненості.
Яким чином вони будуть робити перереєстрацію народних депутатів? Це ж не 10, не 20 людей, а 226, 250, 300, 320 депутатів. Яким чином дізнатися, що голос цього народного депутата — це голос саме цього депутата, який присутній на засіданні, а не людини, яка випадково отримала доступ до мобільного телефону цього депутата, наприклад, його помічник? Ми цього теж виключати не можемо, тому ці ризики, на жаль, є.
За статтею другою Регламенту Верховної Ради, визначено приміщення для голосування — це Грушевського, 5. Разом із ти, я б не абсолютизував цю норму. Що я маю на увазі? Ми не можемо ототожнювати Верховну Раду з її будівлею. Вона може працювати в будь-якому місці, де 226 і більше народних депутатів одночасно зібралися. Це може бути інше приміщення у Києві, за межами Києва, наприклад, у Вінниці чи Львові. Депутати можуть навіть зібратися у лісі і проголосувати, це теж буде Верховна Рада. Тому нам не варто абсолютизуватися винятково до приміщення за адресою Грушевського, 5.
"Нам важливо уникнути різних зловживань під час голосування в укритті"
Пан Стефанчук наголосив, що про евакуацію чи переїзд Верховної Ради не йдеться, усі депутати голосуватимуть на своїх робочих місцях. А порядок роботи парламенту в укритті планують врегулювати окремою постановою Верховної Ради, однак перед внесенням документа на голосування депутати ще мають протестувати нову систему роботи впродовж тижня. Чи дійсно тут потрібна окрема постанова?
Щодо способу голосування, постанова Верховної Ради — це нормальний варіант. Я повторюся — нам важливо уникнути різних зловживань під час голосування в укритті, аби ми дійсно були впевнені, що саме присутні народні депутати голосують.
З вашого дозволу, нагадаю 2000 рік, події в Українському домі, коли було відкликано комуністичне керівництво Верховної Ради — Олександра Ткаченка і Адама Мартинюка. Тоді Верховна Рада зібралася не в будівлі за адресою Грушевського, 5, а в Українському домі на Європейській площі, і там ухвалила необхідні рішення. Це теж було легітимно, це приклад того, що Верховна Рада не обов'язково може збиратися за адресою Грушевського, 5. Але для того, щоб зібратися за іншою адресою, Регламент Верховної Ради має визначити механізм, як це зробити легітимно. Наприклад, надати таку можливість під час війни Голові Верховної Ради — змінити місце зібрання народних депутатів на сесію, на пленарне засідання, для того щоб ухвалювати ті чи інші рішення. Я вважаю, що це був би нормальний механізм.
"Треба передбачити обов'язкову реєстрацію народних депутатів"
Наприклад, оголошується повітряна тривога. Частина депутатів фізично перебуває в сесійній залі, а інша вже спустилася в укриття. Чи може вона в цей час голосувати через онлайн-систему? Як парламент має врегулювати статус цього спільного кворуму, підрахунку голосів?
Як мінімум, це треба зробити на рівні постанови, а в ідеальному вигляді — це мали б бути зміни до Регламенту Верховної Ради і передбачена окрема стаття на такі випадки. Тобто голосування за межами сесійної зали парламенту, але, наприклад, у тій же будівлі у підвалі, або голосування народних депутатів за межами цього приміщення, в іншій будівлі Києва чи в іншому місці території України. Ці моменти обов'язково варто врегулювати.
Перший момент: передбачити обов'язкову реєстрацію народних депутатів, аби ми дізналися, що той чи інший депутат по порядку присутній на цьому засіданні. Другий момент: коли відбувається голосування, у нас має бути переконаність у тому, що саме ці народні депутати присутні, вони не вийшли звідти зі своїми телефонами чи іншими ґаджетами. Або, наприклад, існує технічна можливість заблокувати роботу цієї програми, якщо депутат вийшов за межі приміщення. Чи це можливо? Я не знаю, але технарі мали б розібратися в цьому питанні. Тобто треба передбачити певні гарантії того, що не буде використано на шкоду цей альтернативний спосіб зібрання народних депутатів і голосування ними за певні рішення Верховної Ради України.
Андрій Магера. Фото: cdn.chesno.org
"Не бачу проблеми, щоб депутати проголосували руками або вкинули бюлетені у скриньку"
Тут ще важливо, якщо будуть використовувати сучасні технології, щоб техніка не підвела. Наприклад, якщо система "лягатиме", не працюватиме, що робити в таких випадках?
А тут є альтернативні варіанти виходу з цієї ситуації, принаймні два.
Перший варіант — коли депутати голосують руками, лічильна комісія ніби організовує голосування цих народних депутатів. Це довго і складно, але це максимально достовірно. І другий варіант — коли відбувається голосування за допомогою бюлетенів. Тобто є скринька, і народні депутати голосують за якийсь акт. Але обидва ці варіанти — складні для голосування щодо поправок, наприклад. Є поправки до законопроєкту, їх може бути десятки або й сотні. Уявіть, по кожній поправці пройти в такий спосіб голосування — це складно, довго, марудно, але це можливо. Наприклад, якщо треба на останньому етапі ухвалити якесь рішення, одне єдине голосування, то взагалі не бачу проблеми, щоб депутати проголосували руками або вкинули бюлетені у скриньку для голосування. Це реальний вихід із ситуації.
"Порушення Регламенту Верховної Ради або постанови про порядок голосування не є підставою для звернення до Конституційного Суду"
А чи можлива така ситуація, за якої закони, ухвалені за такими альтернативними механізмами, можуть оскаржуватись у Конституційному суді через потенційне порушення конституційної процедури їх розгляду?
Дійсно, у Конституції є стаття 152, яка передбачає, що той чи інший закон або інший правовий акт може бути визнаний неконституційним не тільки тому, що він прямо суперечить Конституції в якихось своїх приписах, але й у тому разі, якщо порушено конституційну процедуру розгляду, ухвалення або набрання чинності такими актами. У такому разі такий правовий акт може бути визнаний неконституційним.
Знову ж таки, Конституція говорить, наприклад, про порушення процедури розгляду. Розгляд — це означає, що не було 226 народних депутатів на засіданні, їх не зареєструвалося стільки. Отже, не було засідання Верховної Ради, це вже порушення. Або коли відбувалося не особисте голосування народного депутата, наприклад, за депутата хтось інший це зробив, і ті голоси суттєво вплинули на зміст рішення парламенту. І щодо набрання чинності — наприклад, написано, що акт набирає чинності з дня ухвалення, хоча Конституція чітко вимагає, що закон не може набирати чинності раніше дня офіційного оприлюднення.
Я навів такі приклади, за якими дійсно може Конституційний Суд визнати неконституційним положення. Проте, якщо мало місце порушення Регламенту Верховної Ради або постанови Верховної Ради про порядок голосування, це не є підставою для звернення до Конституційного Суду. Це важливий момент.
"Доступ журналістів до засідання парламенту в укритті має бути обов'язковим"
До речі, трансляції засідання під час роботи з укриття зберігатимуться, але пан Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, зауважив, що перехід до нового формату може вплинути насамперед на явку депутатів. Чи справді такий формат роботи за повітряних тривог може вплинути на те, як ходитимуть депутати на роботу?
Я не впевнений, що це прямим чином впливатиме на явку депутатів. Але доступ журналістів до такого засідання має бути обов'язковим. Більше того, Конституція говорить, що, за загальним правилом, засідання Верховної Ради є відкритим. І тільки в тому разі, коли буде окреме рішення парламенту про проведення закритого засідання, проводиться закрите засідання ВР. Тому, як правило, відкриті засідання повинні мати місце, і журналісти повинні мати до них доступ. Як це зробити в укритті — це теж окреме питання, яке треба вирішити.
