Фото: militarnyi.com
"Якщо подивитися на лінійку засобів, які пропонують наші виробники в цьому класі, то вона досягає 10+ одиниць"
Ми бачимо, що турецькі авіалінії, наприклад, вже скасовують рейси впродовж останніх годин, тож чимало росіян не можуть повернутися з відпочинку з Туреччини. Отже, щодо технічної сторони, як Україна може це забезпечити, на ваш погляд?
Це не перший, скажімо так, випадок, коли росіяни вимушені користуватися таким екстреним режимом закриття свого повітряного простору для цивільних повітряних суден. Можемо сказати, що подібна практика, але в менших масштабах, вже була протягом 25-го року, відтак влітку, план "Килим" для Московської області запроваджувався 20 разів. І всі ці моменти пов'язані з тим, що ритмічність функціонування повітряного простору та загалом цивільної повітряної інфраструктури значно зменшувалася. Якщо подивитися, які засоби використовувалися, то тут було поєднання як ударних засобів, так і дронів-приманок, а також низка інших, не настільки публічних. Загалом, якщо подивитися на ту лінійку засобів, які пропонують наші виробники в цьому класі, то вона досягає 10+ одиниць. Усе це пов'язане безпосередньо з тим, щоб унеможливити ворогові використання своїх вузлів, а це саме три аеродроми-аеропорти в Московському регіоні, які виконують роль ключового хабу повітряного простору і дуже сильно впливають, по-перше, на мобільність, по-друге, на економіку Російської Федерації.
"Усе це напряму впливає на мобільність, зокрема економічну"
У Росії є маса регіонів, куди немає іншого способу дістатися, як тільки літаком, там величезні відстані. Навіть у звичайних робочих справах доводиться користуватися саме літаками. Наскільки серйозно для Росії буде те, що у них істотно знизиться можливість робити поїздки, робочі та не робочі, саме авіацією?
Справді, Російська Федерація має досить великі географічні розміри. Це сім часових поясів, і відповідно, для того щоб дістатися із центральноєвропейської частини на Далекий Схід, якщо не використовувати літаки, то це може зайняти до одного тижня. І все це напряму впливає на мобільність, зокрема на мобільність економічну. Якщо подивитися на ті засоби, які на сьогоднішній момент Росія може використовувати, то план "Килим" — це один з основних їхніх режимів реагування на появу підозрілих або невстановлених повітряних суден у повітряному просторі. І якщо ми подивимося на реакцію, то перша — це безпосередньо перекриття повітряного трафіку в заданому регіоні, а отже, відсутність використання його для повсякденних задач. Це не тільки стосується відпочинку росіян, а й безпосередньо виконання адміністративних, економічних функцій, тобто бізнес-функцій. Це унеможливлює або дуже сильно ускладнює логістику.
У західній пресі з'явилися деталі операції під кодовою назвою M&M's, яка була розроблена нібито ще за часів міністра оборони Михайла Федорова. Це запуск до тисячі дрібних автономних безпілотників протягом однієї ночі для перевантаження ворожої ППО і, відповідно, закриття аеропортів. Йдеться про рої дронів, які працюватимуть за допомогою технологій штучного інтелекту. Що станом на зараз із реалізацією цієї стратегії?
Для того, щоб реалізовувати таку стратегію, ми маємо доволі широкий арсенал засобів. У попередні періоди це було за рахунок дешевих засобів, що використовувалися як приманка, імітуючи великі ударні засоби, такі як "Лютий", і ворог був вимушений безпосередньо реагувати. З розвитком технологій на сьогодні вже є проєкти щодо носіїв дронів, тобто це так звані дрони-матки, які можуть нести менші за габаритами ударні безпілотники та долати значну відстань. У поєднанні це все може стати доволі складною задачею для російської ППО.
"Якщо у планах ширший вплив на російську авіаційну інфраструктуру, то цифра 1000 вбачається цілком реалістичною"
А чи маємо ми таку кількість дронів, щоб забезпечувати щоночі закриття російських аеропортів?
Тут почав би із запитання, а яка саме необхідна кількість? Оскільки ми бачимо, що план реагування вводиться навіть при виявленні одного або декількох засобів, які можуть нести потенційну загрозу для російських повітряних гаваней. Тож питання вибору саме кількості більше залежить від того, яку кількість регіонів необхідно заблокувати в такий спосіб. Якщо ми кажемо про європейську частину Російської Федерації, то на сьогоднішній момент серед центральних вузлів та хабів повітряного сполучення — це Московський регіон, де функціонують три такі хаби, і Санкт-Петербург, або Ленінградська область, де є два хаби, які дуже сильно скоротять, у разі закриття, повітряний простір, а також повітряний потік, який може обслуговуватися через них. Тому, якщо подивитися на цифри, то тисяча дронів, можливо, це й занадто велика кількість, якщо ми говоримо про два регіони. А якщо у планах ширший вплив на російську авіаційну інфраструктуру, то ця цифра вбачається цілком реалістичною.
"За транзитні рейси Росія також отримує досить суттєвий прибуток"
З’явилась інформація, що акції найбільшого російського авіаперевізника "Аерофлот" за вчорашній вечір впали на понад 5%. Якої ще чекати реакції, якщо говорити не про військовий вимір, а про практичний наслідок заяви Володимира Зеленського щодо його застереження для цивільної авіації РФ? До речі, зараз на карті Flightradar24 показано, що над Москвою літаки є, поки що досить багато.
Є ще така особливість, що РФ використовує свій повітряний простір для транзитних літаків у тому числі. Тобто це питання може бути трохи ширшим, оскільки через Росію пролітають транзитні рейси, які таким чином можуть економити свій час. І якщо ми подивимося на економічну складову, то за такі транзитні рейси Росія також отримує досить суттєвий прибуток, а його відсутність — це теж один із чинників економічного тиску. Щодо решти — це переорієнтація загальносвітових повітряних маршрутів в обхід Російської Федерації. І на сьогоднішній момент з початку повномасштабного вторгнення велика кількість світових авіакомпаній вже таким чином і зробили, переорієнтувавши свої маршрути через інші регіони.
Вадим Кушніков. Фото militarnyi.com
"Наша задача — не лише блокувати якісь конкретні повітряні хаби, а й цілі регіони"
Якщо ізоляція Росії в авіаційному сенсі може мати економічний ефект, може впливати на настрої еліт, то чому Україна раніше не вдавалася до цих заходів? Чому лише зараз президент Зеленський заговорив про такі заходи з нашого боку?
Тут слід розуміти, що такі операції проводилися, питання було у масштабі їх реалізації. На сьогодні дуже важливий фактор — це розвиток технологій, які дозволяють безпосередньо реалізовувати подібні задуми. Йдеться про велику кількість дешевих засобів, які можуть бути застосовані без прямого ризику для реалізації інших програм із побудови безпілотників, наприклад, ударних. Це дає нам розуміння, що на сьогоднішній момент наші виробники мають можливість розробляти ефективні та дешеві засоби для реалізації подібних місій, а їхня кількість відповідає цьому задуму за своїми масштабами. Оскільки, якщо ми говоримо про блокування одного регіону, наприклад, Московського, росіяни можуть оперативно перенаправляти свої маршрути на інші великі напрямки — Нижній Новгород, Рязань, Ярославль, Санкт-Петербург. Відповідно, наша задача — не лише блокувати якісь конкретні повітряні хаби, а й цілі регіони.
"Росіяни вдаються до "ядерної риторики", коли немає конкретної відповіді, а хочеться продемонструвати силу"
Виникає питання, чи вистачить у Росії засобів ППО, щоб якось перекрити цю небезпеку з боку українських дронів. Диктатор Путін назвав українські плани закрити російське небо "заявкою на державний тероризм" і традиційно пообіцяв відповідь. Як ви оцінюєте таку реакцію керівника РФ?
Загалом, вона є доволі класичною, якщо говорити про їхню публічну лінію. Це подальше загравання для своєї внутрішньої аудиторії та безпосередня робота на пропагандистську машину РФ. Оскільки ми бачимо, що наші дії є симетричними до тих, які безпосередньо веде Росія проти України. Це не якісь нові підходи у веденні війни, а насправді ми можемо констатувати, що росіяни від самого початку повномасштабного вторгнення завдавали ударів по нашій, в тому числі, цивільній авіаційній інфраструктурі. Ми можемо згадати "Бориспіль", аеропорт Харкова, які постраждали і продовжують страждати через удари росіян. А що стосується погроз ядерних ударів, то це теж один із пропагандистських прийомів, коли немає якоїсь конкретної відповіді, а хочеться продемонструвати свою силу. На жаль, росіяни вдаються до такої певної "ядерної риторики".
Росія зараз має проблему з авіаційним паливом — гасом, тому що НПЗ, які його виробляють, також під постійними атаками українських дронів. Наскільки це серйозна проблема для російських авіакомпаній?
Такі повідомлення були ще місяць тому, під час, напевно, найбільш активної фази наших ударів проти російського паливно-енергетичного сектора. На сьогоднішній момент є повідомлення, що росіяни були вимушені відкрити свої запаси, аби компенсувати дефіцит. І так само були повідомлення, що Росія була вимушена скористатися допомогою своїх партнерів, в першу чергу, Індії та Китаю, для того щоб компенсувати цю нестачу. Але, якщо подивитися на пропорцію, то зі зменшенням авіаційного трафіку попит на авіаційне паливо теж зменшується. Цей фактор є досить важливим, але на сьогодні він не настільки критично впливає безпосередньо на рух повітряних суден у РФ.
"Підтримувати цей тиск на постійній основі є надзвичайно важливою задачею для Сил безпеки та оборони України"
Якщо російські аеропорти справді страждатимуть від пекельних кінетичних санкцій з боку України, то яких наслідків і в які часові перспективи можна чекати?
Це, в першу чергу, мінімізація активності у ключових для російської цивільної авіації регіонах — це Москва, Санкт-Петербург, а також інші великі авіаційні хаби європейської частини РФ. Це також зменшення мобільності, оскільки справді ми бачимо, що географічний фактор відіграє тут велику роль, адже мобільність забезпечується за рахунок саме авіаційного транспорту. Інший важливий аспект — це те, що зазначені регіони є важливими вузлами для пересадки, тут багато транзитних рейсів, які використовують саме ці летовища для проміжних зупинок. Усе це безпосередньо впливатиме і на дохідну частину російського бюджету. Якщо ми подивимося в сукупності, то цей вплив матиме досить серйозне значення для російської економіки. Відтак підтримувати цей тиск на постійній основі є надзвичайно важливою задачею для Сил безпеки та оборони України.
