Наслідки російської атаки на АЗС в Харкові. Фото ДСНС
Сповіщення про дрони має бути доступним і працівникам, і клієнтам АЗС
Нині для Києва це стало дуже актуальним, коли реактивні дрони летять дуже швидко, не завжди вдається їх вчасно збивати і, відповідно, вони можуть уражати ті чи інші цілі, причому серед житлових будинків. І тут йдеться, зокрема, про систему автоматичного сповіщення про наближення ворожих безпілотників, про яку оголосив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Як це може працювати практично?
Я б сам хотів подивитися, як воно буде працювати насправді. Тому тут, на мій погляд, зараз зарано щось коментувати. Питання — використовувати для чого? Воно покликане для оповіщення, щоб люди розуміли, що дрон наближається. А далі кожен уже вирішує, що йому робити: ховатися чи не ховатися.
На заправці оператори мають софт, який моніторить ситуацію з дронами. Чи можливо таку систему автоматизувати, щоб не руками, наприклад, оператор АЗС стояв і видивлявся, летить чи не летить, а щоб одразу приходило сповіщення? Наскільки такі речі можуть бути ефективними, щоб хоча б убезпечити людей?
Я думаю, що такий софт було б непогано масштабувати, щоб він був доступний для кожного, хто, зокрема, користується заправками. Чесно кажучи, я бачу, що поки що в Києві під особливою загрозою заправки однієї з державних компаній. Але я думаю, що кожна АЗС може бути в небезпеці. Тому такий софт для відстеження дронів було б корисно масштабувати для всіх. І для працівників, і для клієнтів. Адже кожен із нас, хто має автівку, може бути клієнтом АЗС.
А щодо фізичного захисту, зокрема у вигляді габіонів — конструкцій із решітками і камінням усередині чи мішками з піском. Наскільки це може бути ефективно суто вже у випадку прильоту? Це тільки від уламків?
Дрон може впасти на заправку згори. Ми ж не захистимо габіонами заправку згори. Але це може вберегти від розльоту уламків, оскільки, якщо буде сильний вибух, то уламки можуть розлетітися. Тому це краще, ніж нічого, але на 100% захистити АЗС від удару дрона воно, на мій погляд, не здатне.
Денис Попович. Фото з особистого архіву
Росія хоче зменшити логістичні можливості України, тому треба думати, як захищати потяги на небезпечних напрямках
13 вересня російські війська вдарили дроном по пасажирському потягу поблизу польського кордону, з якого в Польщі висадилися європейські гості, побувавши в Києві. Як ви розцінюєте такий посил Російської Федерації?
Була заява "Укрзалізниці" про те, що це цілком міг бути прицільний удар, і він був спрямований саме проти європейських гостей. І це цілком можна припустити. Росія подає сигнал про те, що не приїжджайте до України, оскільки тепер ваше перебування тут може бути небезпечним. Якщо ви приїдете до України, то у вас можуть бути проблеми. І Росія це, на мій погляд, намагалася продемонструвати і європейським, і американським гостям, які, можливо, в майбутньому планували візит.
Зважаючи на тенденцію щодо ударів по потягах, ви пропонуєте метод із зенітними вагонами позаду і попереду локомотива. Де взяти на це ресурс?
Якщо будуть завдаватися удари по потягах, то треба їх захищати. Кожний потяг не захистиш, але, очевидно, треба думати, як захищати потяги на небезпечних напрямках для того, аби мінімізувати можливі втрати з цього приводу. Адже Росія хоче зменшити наші можливості щодо логістики. І сюди ж я можу додати й російські удари по пунктах пропуску на прикордонні.
КОНТЕКСТ
За даними міністра енергетики України, росіяни атакували уже 300 автозаправних станцій по всій Україні, констатував 10 вересня 2026 року в ефірі Українського Радіо директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. Водночас він зауважив: атакована АЗС НЕ означає, що вона зруйнована. Приблизно 80% заправних станцій поновлюють роботу, зокрема в частині реалізації пального. "Так, там нема вже красоти, яскравих стел, табло, але свою основну роботу вони продовжують виконувати. На ціни це особливо немає впливу, тому що ціна однакова, що у Львові, що в Харкові, що в Києві чи Одесі. Це все йде в збиток операторів. І для ринку це теж немає особливого значення, тому що фактично все продовжує функціонувати", – резюмував Сергій Куюн.
