Ілюстративне фото з відкритих джерел
Російські дрони і далі збільшуватимуть швидкість
Куди Росія буде рухатися далі стосовно своїх повітряних атак по Україні? Це все ж таки будуть удари по об'єктах? Чи вони можуть почати спрямовувати удари по конкретних людях?
Мені поки що важко уявити, як, наприклад, у столиці вони можуть організувати сафарі за кожним із людей. Ми бачимо інформацію про те, що деякі дрони виконують роль носія для окремих FPV-дронів. Але поки що мені важко уявити, як цими окремими дронами можна керувати на дистанції так, щоб за кимось конкретно полювати. Я маю на увазі стосовно Києва. У Херсоні, у Нікополі, в інших фронтових містах оператори російських дронів розташовані близько від цього міста. І вони можуть керувати ними онлайн. Тож там інша ситуація. Все ж таки лінія фронту не пролягає від Києва на відстані 20, 30 чи 50 км. Тому поки що щодо столиці мені важко уявити, як це можливо, як можна керувати цим дроном на відстані ефективно для того, щоб полювати на людей, які перебувають на вулицях. Хоча з плином часу і з розвитком техніки цього виключати не можна.
Чи російські дрони й далі вдосконалюються?
На мій погляд, розвиток дронів буде далі вестися в бік збільшення швидкості пересування, бо росіяни бачать, що це поки що їм приносить ефект. І далі нам доведеться винаходити зенітні засоби. Так завжди бувало. Є боротьба снаряда та броні. В даному випадку реактивний дрон — це снаряд, а зенітні засоби — це броня. І таке змагання буде тривати доти, поки триває війна.
Чи можливі асиметричні способи дешевого знищення такого дрона, який летить супершвидко? Наприклад, повернутися до аеростатів загороджувальних.
Цілком можливо, хоча поки що ми не бачимо, щоб ми використовували аеростатозагородження в умовах України. Я чув про те, що є певні технічні складнощі стосовно виготовлення цих аеростатів в українських умовах. Хоча ця інформація була релевантна на 2022-й рік. Можливо, зараз ці технічні складнощі були подолані, але поки що в жодних випадках ми не бачимо, щоб застосовувалися ці аеростатозагородження.
Якщо говорити про захист міст і про той релевантний досвід для всіх, чи можна його уніфікувати? Чи залежить від відстані те, як мають готуватися міста подалі від російського кордону, якою ви бачите зараз ситуацію і як вона має розвиватися?
Мені важко щось порадити щодо уніфікації або єдиних засобів захисту. Можливо, коли ми кажемо про загрозу застосування FPV-дронів, то використання сіток має бути доволі загальною мірою для захисту. Коли йдеться про використання КАБів, то, наприклад, по Києву поки що КАБи не пролітають. Вони прилітають по прикордонних і фронтових містах. Тому мені важко сказати, який засіб може бути абсолютно загальним для захисту міст від подібних ударів. Можливо, все ж таки зенітні засоби так чи інакше мають бути загальними.
Росія намагається бити по всьому тилу України, але росіяни не здатні знищити кожен склад, кожне підприємство і кожен бізнес
Як удари в тил можуть бути масштабовані далі? Чи Росія все ж таки намагається вести тотальну війну, тобто одночасно атакувати і логістику, і воєнно-промисловий комплекс, і торговельні мережі, і логістичні склади тощо?
Пєсков сказав: "Почали бити по всьому підряд". Тобто вони зараз намагаються бити скрізь. Росіяни навіть вразили в Житомирській області завод із виготовлення сантехніки. Сантехніка лежить зовсім далеко від будь-яких військових завдань. І знищення заводу сантехніки жодним чином не вплине на лінію фронту, воно впливає на ситуацію в тилу і на бізнес, який був так чи інакше пов'язаний із цим виробництвом. Я глибоко переконаний, що росіяни не будуть здатні знищити кожен склад, кожне підприємство і кожен бізнес, який працює на території України. Але створити проблеми, попсувати нерви, завдати матеріальних збитків вони цілком здатні. І зараз, на превеликий жаль, будь-який великий склад, будь-який бізнес перебуває в небезпеці. Росія куди завгодно може вдарити, і якщо йдеться про удари по заводах, які виготовляють сантехніку, то ми повинні розуміти, чого саме вони прагнуть. Вони прагнуть вдарити куди завгодно.
На мій погляд, головна логіка, якою вони керуються, — це знищити якнайбільше, щоб завдати якнайбільше збитків, створити якнайбільше проблем для економіки і в такий спосіб змусити нас підкоритися їхнім вимогам.
.jpg)
Денис Попович. Скриншот із відео
Мобільні укриття — це краще, ніж нічого
Доцільність встановлення мобільних укриттів досі обговорюється. Наскільки вони потрібні в Києві, і чи можна це швидко зробити?
Мені не зрозуміло, чому це взагалі досі обговорюється в Києві. Це потрібно ставити. Уявімо собі, що десь стався вибух, люди стояли на зупинці чи перебували на вулиці, стався розліт уламків, і хтось постраждав лише через те, що не було де сховатися. Не було поблизу підземного переходу чи станції метро, чи стаціонарного укриття. Цьому можна було б запобігти, якби люди забігли в мобільне укриття і вціліли. Мобільне укриття — це краще, ніж нічого. І в разі повітряної тривоги, вибуху, влучання воно може зберегти людину. Ми розуміємо, що внаслідок прямого влучання це укриття може не зберегти. Але можливість прямого влучання в бетонний куб, який розташований десь на вулиці, — мізерна.
