До 1 березня 2018 року регіональні радіостанції, які входять до складу філій Національної суспільної телерадіокомпанії України, мають представити нові програми та проекти, які будуть в ефірі в новій сітці мовлення. До цього часу будуть закриті музичні FM-радіостанції, які раніше були в кожної обласної державної телерадіокомпанії. Винятком стануть радіо "Пульс" (Луганщина) і "Голос Донбасу" (Донеччина) та FM-мовлення у Криму.
Про це повідомив генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін.
Він нагадав, що з 1 січня 2016 року всі ліцензії колишніх обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК) належать Національній телекомпанії України (НТКУ). 16 березня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про переоформлення ліцензій НТКУ на публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія". Відповідно до закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" НСТУ здійснює мовлення не менше, ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному Першому каналі "Українського радіо", культурно-освітньому радіо "Культура", молодіжному радіо "Промінь"). Законом не передбачено окреме мовлення регіональних каналів.
Ще до обрання головою правління НСТУ Зураба Аласанії та приходу нової команди частотний ресурс колишніх обласних радіостанцій було перерозподілено між трьома каналами УР-1, УР-2 та УР-3 ("Українське радіо", "Промінь", "Культура"). Наразі мовлення для всіх філій, по всій території України приведено до єдиного стандарту - регіональні радіостанції мають на першому каналі "Українського радіо" 3 відрізка по 50 хвилин (7:10, 12:10, 17:10), і четвертий відрізок о 20:10 тривалістю 40 хвилин.
"Маємо винятки, які стосуються мовлення на окупованій території. Радіостанції "Голос Донбасу" (колишньої Донецької філії НСТУ), радіо "Пульс" (колишньої луганської філії НСТУ) мовлять 24 години на добу. Це не музичні FM-станції, які крутять здебільшого музику відомих гуртів. Вони роблять програми різних напрямків. У тому ж обсязі залишається мовлення на Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, де програми виходять українською мовою ("Крим реалії", "Кримський пармезан"). Із вересня 2017 року деякі програми, які виходили російською, тепер україномовні. Наразі ми шукаємо хоча б пару ведучих, які вели б ефір кримськотатарською мовою. Ми хочемо підтримати цей народ, який сьогодні зазнає переслідувань та утисків з боку Росії", - пояснив генпродюсер Українського радіо Дмитро Хоркін.
Напередодні Нового року генпродюсер Дмитро Хоркін розіслав по всіх обласних радіостанціях НСТУ рекомендації щодо сітки мовлення. Зокрема, він пояснив, що не наполягав на певних змінах, а рекомендував сітку для того, щоб більш-менш структурувати мовлення із телеканалами.
"Відрізки залишилися ті самі, до яких вони звикли. Деякі радіостанції мають хороші рекламні надходження, ніяк не утискається господарчий інтерес", - наголосив генпродюсер Українського радіо Дмитро Хоркін. "Ми хочемо почути регіональне мовлення зі всієї палітрою програм. Чотири відрізки достатньо, щоб розповісти про знакові події в області. Немає сенсу в ефірі обласного радіо 24 години на добу ганяти плейліст із всеукраїнськими зірками, давати "Океан Ельзи" і "Другу ріку", які і так звучать на другому каналі УР. Я не вірю, що місцеві зірки пишуть щодня десятки треків, щоб їх можна було ставити в ефір і мати 24 години винятково регіонального наповнення", - додав генпродюсер.
Дмитро Хоркін підкреслив на важливості контенту з врахуванням регіональних особливостей. Він навів приклад радіостанції "Луцьк" на Волинській філії. Каже, що в ефірі звучала програма "Твоє здоров'я", де обговорювалася профілактика грипу.
"Ці програми і так звучать на Українському радіо. Для нас головне, щоб створювався якісний регіональний контент, щоб було менше повторів із загальнонаціональними радіостанціями. Для того, щоб набрати матеріалу на щоденні програми, які виходять у відрізках на УР-1, потрібно прикласти чимало зусиль і часу", - переконаний генпродюсер радіо Дмитро Хоркін.
Він зазначив, що кожна місцева радіостанція має право вибору щодо назви. Деякі радіостанції відтепер називають себе, наприклад, "Українське радіо. Луцьк", "Українське радіо. Вінтера", "Українське радіо. Дніпро".
