Благовіщення Пресвятої Богородиці - це одне з 12-ти головних свят православної церкви, дата якого не змінюється. Благовіщення православні християни святкують щороку 7 квітня, рівно за 9 місяців до Різдва Христового.
У християнській традиції воно означає добру, радісну звістку, яку Архангел Гавриїл приніс Діві Марії про те, що вона народить Ісуса - Спасителя роду людського. У церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.
Християни вірять, що цього дня Архангел Гавриїл був посланий Богом у місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. В залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
Українська православна, Єрусалимська, Українська греко-католицька церква, Російська, Грузинська, Сербська, українські помісна та автокефальна церкви і деякі інші святкують Благовіщення 7 квітня за григоріанським календарем.
Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Американська і деякі інші церкви східного обряду, а також Римсько-католицька церква і протестантські деномінації святкують Благові́щення 25 березня за григоріанським календарем.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Люди ще називають "зустріччю третьої весни" (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: "Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив". Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я — "щоб чули весну і самі про себе дбали". Пасічники виставляють на двір вулики.
У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, "щоб бджоли роїлися", а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — "щоб дощова хмара ниви не минала". Проскуру заривають у землю, "щоб град посіву не побив". Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, то будеш вродливою.
Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня. Вважається, що навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не в'є. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися насіння чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не запліднилося. Не можна також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.
Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули, — "вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — мурахи, жаби, гади". Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — "і всяке диханіє". Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в'яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.
Із Благовіщенням пов'язані багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо іде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.
Якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.
Якщо на небі літають ластівки — скоро буде теплішати, а весна буде теплою.
Вважають, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: "Благослов зиму руйнує". Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою, вважалось, що умивання такою водою додає їм краси.
На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою. Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться: "благовіщенське яйце під курку не кладуть". У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь "благословить усяке дихання", і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.
