Як відомо, на початку тижня відбувся візит президента України Петра Порошенка до Німеччини. На зустрічі з федеральним канцлером Ангелою Меркель, інформують ЗМІ, обговорювалася ситуація на сході України, введення на Донбас миротворчої місії ООН, запровадження додаткових санкцій проти Росії у разі невиконання Мінських домовленостей та інші питання. За словами президента, Україна, Німеччина та Франція мають спільну позицію щодо миротворчої місії: – це не ескорт для спостерігачів ОБСЄ, а повноцінна місія з низкою повноважень для захисту людей, що живуть на окупованих територіях. Росія поки що не підтримує такого трактування миротворчої місії, констатував Петро Порошенко, але сторони над цим працюватимуть.
Газета "День" звернулася до українських і німецьких експертів з проханням прокоментувати значення зустрічі в Берліні. Наприклад, директор Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук підкреслила, що концептуально бачення щодо миротворчої місії ООН України та Німеччини збігається. Але рівень безпеки, який має бути забезпечений на окупованих територіях до виконання Києвом політичних зобов’язань у межах Мінська, може відрізнятись. Україні, за словами експерта, дуже важливо демонструвати сьогодні активну позицію і постійну причетність до процесу переговорів щодо миротворців, щоб не бути звинуваченою в зриві ініціативи. Адже таке звинувачення могло б зіграти на руку тим політикам у Німеччині, які виступають за пом’якшення санкцій проти Росії.
Голова Центру Роберта Боша Штефан Мейстер вважає, що Німеччина підтримує українські ініціативи, особливо з огляду на нового главу МЗС Гайко Мааса, за якого підхід до Росії став жорсткіший, а дискусія на рівні міністра щодо поступового скасування санкцій – знята. Але, визнає експерт, в німецькому суспільстві ставлення до німецько-російських відносин неоднозначне. Значна його частина хоче поліпшення цих відносин.
Німецький політолог Андреас Умланд сказав у своєму коментарі: "Німеччина не може прямо впливати на рішення щодо миротворчої місії, адже вона не є постійним членом РБ ООН. Проте вона відіграє важливу роль у продовженні нинішнього режиму санкцій Євросоюзу. Більше того, важливою може стати її роль у фінансовій підтримці миротворців на Донбасі та відбудові структури регіону. На думку Андреаса Умланда, швидше за все, Німеччина вимагатиме від України повної імплементації політичної складової Мінських угод. Це – складний виклик для України, з яким впоратися нелегко. На сьогодні, підкреслив експерт, продовження санкцій – це єдиний важіль впливу на Росію, що має у своєму розпорядженні Європейський Союз.
Наприкінці минулого тижня, нагадує газета "Україна молода", США запровадили санкції проти 19-ти росіян, яких звинувачують у втручанні в американські вибори 2016 року. До цього переліку ввійшли і 13 осіб з так званого "кремлівського списку". У Вашингтоні, зазначає видання, ці штрафні заходи вважають найжорсткішими діями адміністрації Трампа проти Москви. Крім того, керівництво міністерства фінансів США пообіцяло, що будуть ще й додаткові санкції, щоб "російські чиновники та олігархи несли відповідальність за свою дестабілізаційну діяльність". Ці санкції мають перекрити доступ фізичним особам до фінансової системи США.
У Москві, говориться в публікації, спочатку не сприймали серйозно вжиті Вашингтоном заходи, але протверезіння настало дуже швидко. Нинішній понеділок, коли запрацювали фондові біржі, в Росії охрестили "чорним". Російські олігархи з оточення Путіна, за підрахунками "Форбс", втратили за один день біля 14-ти мільярдів доларів. Далі цифра ще зростала. Значно здешевшали акції провідних російських банків, цінні папери великих російських компаній, суттєво знизився курс рубля щодо долара і євро. Іноземні інвестори намагаються мінімізувати свої ризики в Росії, вони масово розривають контракти з тими компаніями, які пов’язані з бізнесменами із санаційного списку. Такими як Олег Дерипаска, Віктор Вексельберг, Ігор Ротенберг та інші.
Автор "України молодої", посилаючись на висновки аналітиків, пише: якщо раніше США вели, так би мовити, "попереджувальний вогонь", то тепер ведуть "вогонь на ураження". Російський прем’єр Дмитро Медвєдєв пообіцяв потерпілим компаніям допомогу, оскільки вони є бюджетоутворюючими. Але попередні оцінки суми такої допомоги вказують, що за розміром вона має бути більшою, ніж річні витрати Росії на медицину чи освіту. Прості росіяни з власної кишені мають допомогти "погорілим" олігархам Путіна. І допомогти не лише рублем, а й бути готовими до стрибка цін на більшість споживчих товарів, щоб компенсувати вищезгадані втрати.
Газета "Голос України" опублікувала лист жителя Донецька Якова Мишалюка, в якому йдеться про те, що днями правителі так званих "ДНР і "ЛНР" приголомшили обивателів звісткою про створення такого собі "народного трибуналу". Справді, пише автор, "гібридна війна", що забирає життя мирних мешканців, гідна найсуворішого осуду. Але хто і кого збирається судити, а головне – хто в чому винен? Місцева пропаганда на території самопроголошених республік невтомно повторює, що у війні винна київська влада, яка нібито прийшла на Донбас і творить зло, говориться у листі до редакції. Все подається так, ніби українські військові – це якісь чужинці, які прийшли поневолити землю, що ніколи і не була невід’ємною частиною України. А бажання частини Донбасу перейти до Росії в результаті так званого "референдуму" називають загальним волевиявленням. Насправді, пише донеччанин, той похапцем організований "референдум" був шахрайським фокусом, який тепер окупанти використовують у своїх пропагандистських цілях. До того ж, розмірковує автор листа, в будь-якій державі, в суміжних регіонах, є частина людей, які хотіли б жити в сусідній країні. Приміром, проведи референдум в Карелії, і без сумніву, більшість жителів висловиться за перехід до Фінляндії. А мешканці Калінінградської області, швидше за все, дружно обрали б життя в ФРН. В Європі таких регіонів багато, зазначає Яків Мишалюк, якщо за таким принципом перекроювати кордони, то нескладно уявити, який хаос розпочнеться на континенті.
Щодо запитання, хто розпочав війну на Донбасі, варто згадати, радить автор листа, як президент Росії Путін просив дозволу в Держдумі ввести війська в Україну, після чого все й закрутилося: захоплення адмінбудівель, перші постріли, перші жертви.
Тож, якщо маріонетковий "народний трибунал" окупаційної влади підготував лаву підсудних, то вона знадобиться для власних правителів, підсумовує мешканець Донецька в своєму листі.
Українська преса нагадує, що 10 квітня минуло 8 років з часу катастрофи пасажирського літака ТУ-154 під російським Смоленськом. Тоді загинули 96 людей. Це була офіційна польська делегація, переважно політики та військові, в тому числі президент Польщі Лех Качинський та його дружина. Вшановуючи пам’ять загиблих, голова підкомісії з розслідування цієї авіакатастрофи, екс-міністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревич повідомив, що на борту літака, яким летіли польські високопосадовці, стався вибух. Такого висновку дійшли експерти.
Газета "Урядовий кур’єр" цитує: "Пасажирів було вбито вибухом у центроплані до зіткнення із землею. Це стало причиною їх смерті". Як заявив Антоній Мацеревич, цю версію підтверджує той факт, що двері літака зі значною силою вгрузли в землю, а на інших фрагментах виявлено дію високої температури. Людей, які знаходилися в літаку силою вибуху рознесло на дрібні частини. У вибуху на борту слідство практично не має сумніву, а його причина ще з’ясовується. Досі офіційною причиною аварії під Смоленськом вважалися погані погодні умови.
Огляд української преси підготувала і провела Наталя Білоус.
