Засідання Євроради за участі Володимира Зеленського. 19 грудня 2024 року. Фото: president.gov.ua
"Можемо нарешті сказати, що Європа прокинулася і під це навіть є гроші"
Чи справді Європа усвідомила загрози, а Франція готова стати лідеркою в оборонному процесі, з огляду на вчорашні заяви президента Макрона?
Так, ситуація відрізняється від тієї, що була у 2022 та 2023 роках. Тоді лунали заяви, виступи і більше нічого. Сьогодні вже підтягнулася економіка — великі промислові виробники Європи буквально вимагають від своїх політиків рішучих кроків, тому що економічні цикли "підпирають". Якщо вони будуть нехтувати необхідністю переозброєння самої Європи та України, це понесе не лише репутаційні, а й реальні економічні втрати. Відтак можемо нарешті сказати, що Європа прокинулася і під це навіть є гроші.
"Франція має бути другом Вашингтона та жорстким переговірником із Москвою"
Президент Макрон сказав, що Франція ладна створити власну ядерну парасольку для всієї Європи у разі, якщо США зменшать свою присутність, і що Росія зламала абсолютно всі раніше підписані угоди, тож їй не можна довіряти. Тому Європа має бути готовою до стратегічного протистояння з Росією.
Франція хоче бути лідером. Тобто — "або Франція буде великою, або Франція взагалі не потрібна", як стверджував свого часу Шарль Де Голль. Ідеологія голлізму проголошувала, що Франція має бути лідером Європи і що це максимально відповідає національним інтересам. До того ж Франція має бути другом Вашингтона та жорстким переговірником із Москвою. Бачимо, що Макрон майже повністю відтворює ці наративи і рухається в абсолютно правильному напрямі. Ключові формати і пункти майбутньої стратегії готуються під те, щоб лобіювати їх Трампу, і щоб це стало вирішенням не лише наших безпекових проблем, але й тієї потенційної кризи, яка може назрівати у відносинах зі Сполученими Штатами.
"Американці насправді хотіли такої реакції" від Макрона
Чи стане ця промова Макрона "холодним душем" для Трампа? Адже нещодавно пройшла дуже люб’язна зустріч цих двох президентів у Вашингтоні.
Американці насправді хотіли такої реакції. Увесь цей час Дональд Трамп говорив про те, що Штатів у Європі в якийсь момент не буде. Зараз ішлося просто про скорочення контингентів до 20 тис., але у перспективі вони в принципі не хочуть займатися європейською безпекою. Ідея Трампа полягає в тому що європейці мають не лише переозброїтися, збільшити армії, а ще й максимально озброювати Україну та бути гарантами безпеки для України. Коли стратегія від Макрона, Стармера і Зеленського буде дійсно пропрацьована, варто говорити, що у Трампа будуть усі причини її підтримати. Тому що це правильно для України та Європи. І для Трампа це буде дешевше, бо Штатам не треба буде витрачати так багато коштів, ресурсів, сил і часу на те, щоб потенційно захистити Європу.
"Європа вже має ту рамку, за яку вона не може заступити"
Чи можемо ми говорити про те, що Європа перехопила спільно з Україною ініціативу, і тепер США та Росія нав’язати щось Україні та Європі не зможуть, хай би як хотіли?
Так, абсолютно. Я б не назвав це перехопленням ініціативи, а вибиванням правильної позиції від своїх союзників. Було і так зрозуміло, що не у Трампа не вийде викреслити Європу з цього процесу, хоча б із тієї причини, що він хоче на Європу перекласти всю відповідальність. А хто погодиться брати відповідальність, коли ваші гроші, солдатів та зброю поділили без вас? Ніхто не зголоситься на такі умови, тож працюватиме за власним розумінням, баченням і бажанням. Так чи інакше, у якийсь момент Трампу довелося б підключати Європу до цього процесу. Важливий момент, що Європа одразу вказала на певні рамки: що вона буде робити, а що не буде, як та з ким кооперуватиметься. Тобто — відбулося вистелення договірної бази, і тепер росіяни не зможуть вимагати, щоб не було європейських миротворців, наприклад. Бо європейці вже закладають цей пункт у базову стратегію. Також росіяни не зможуть вимагати, щоб закінчилося постачання зброї в Україну, бо європейці поставили це питання руба. Тобто Європа вже має ту рамку, за яку вона не може заступити, бо це питання національних інтересів та національної безпеки.
.jpg)
Олександр Краєв. Фото: uacrisis.org
"Коаліція рішучих" — альтернатива, як працювати в обхід Угорщини
Чого сподіваємося від сьогоднішнього засідання Європейської ради? Чи немає побоювань, що Угорщина може заблокувати сильні рішення, на які чекає Україна та цілий світ?
Насправді Угорщина планує це робити. Вони будуть показувати всіма правдами й неправдами, що хочуть здобути собі більше привілеїв, вибити собі кращі умови, показати, що вони тут унікальні та що з ними треба рахуватися. Але давайте не забувати, що у Лондоні відбулася зустріч саме у форматі "коаліції рішучих", яка не має в собі необхідності голосування консенсусом, бо до неї не входять Угорщина і Словаччина. Тому мені видається, що коли зараз навіть у форматі Євросоюзу чи НАТО Угорщина блокуватиме будь-які потенційні важливі рішення, "ставитиме палиці в колеса" Україні та всьому цьому руху, то є альтернативи, як працювати в обхід Угорщини. Такий варіант було апробовано в Лондоні. Він поки що достатньо хаотичний, є певні моменти, які треба узгоджувати. Скажімо, план про тимчасове перемир’я, запропонований французами, не повною мірою підтримали британці, тривають також дискусії у плані грошей. Але все це набагато краще, ніж абсолютна відсутність рішення, яке пропагує Угорщина, та ніж відсутність будь-якого просування щодо НАТО. У цьому контексті дуже добре, що у нас є із чого вибирати. Тобто в межах ЄС ми займаємося одним, у межах НАТО займаємо іншим, а для убезпечення від впливу Угорщини та Словаччини також є формат, як це зробити.
"Китай не міг сказати нічого іншого в сучасних реаліях холодної війни"
Очільник Сі сказав, що Китай готовий не лише до торговельної, а й до будь-якої війни із США. Як би ви прокоментували?
Насправді Китай не міг сказати нічого іншого в сучасних реаліях нової холодної війни, коли протистояння із США відбувається у класичному форматі, як це було з СРСР майже 50 попередніх років. Китай заявив, що вони не підтримують те, що робить зараз США, обмежуються поки що торговим реагуванням, але у разі чого вони готові реагувати всім, що в них є. Це абсолютно класична заява для такого типу міжнародної системи. Біполярні системи, які перебувають у стані торговельно-політичного протистояння, мало здатні до повноцінного великого конфлікту. Це просто частина риторики холодної війни, яку ми зараз будемо чути постійно.
