Ухвалення у 1996 році Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверинітет і територіальну цілісність. Процес впровадження Конституції був непростим для нашої країни. Однак, на думку фахівців, нині Україні потрібна повномасштабна конституційна реформа. Як виконується чинний Основний закон та які зміни до Конституції на часі?
В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" заступник голови ЦВК Андрій Магера.
У 2019 році Україну чекають вибори президента у березні і парламенту в жовтні. Чого ви чекаєте від виборів?
Я очікую стабільності на наступні п'ять років після проведення виборів, що нарешті почнеться поступ вперед, якийсь економічний розвиток, нарешті президент, парламент, уряд запрацюють спільно в одному руслі, і з'явиться в нас нарешті опозиція державницького плану, яка буде не лише критикувати, а й пропонувати альтернативні програми економічного розвитку країни.
Не секрет, що Україна вже доходить до тої межі, коли нам потрібна повномасштабна конституційна реформа. Діюча Конституція, на жаль, принаймні, тричі, в сумнівний спосіб зазнавала змін. Зазнавши таких змін, Основний закон не може мати такого авторитету, який має мати Основий закон держави.
Чи доречно змінювати виборче законодавство за кілька місяців до виборчих перегонів?
Ні в Конституції, ні в законодавстві України не міститься будь-яких заборон щодо часових обмежень у частині зміни виборчого закону. Водночас існують побажання, рекомендації, зокрема Венеціанської комісії і Ради Європи, щоб такі зміни мали місце щонайменше за рік до голосування. Зрозуміло, що часу у нас досить мало. Хоч до президентських виборів залишилося менше року, я не бачу проблеми прийняття законодавчого кодексу, адже, виборча система з виборів президента залишиться незмінною в будь-якому разі. Що стосується парламентських виборів, то до жовтня у на ще є час. Питання в тому, наскільки народні депутати відчувають цю відповідальність.
Я розраховую, що державницький підхід переможе тому, що зміни виборчої системи перестали бути питанням виключно політичної доцільності. Це вже питання більш широкої категорії, це питання державницького інтересу, бо будь-яка мажоритарна складова не гарантує обрання повного конституційного складу Верховної Ради України.
Яка виборча система найбільше підходить Україні?
Великі країни світу застосовують мажоритарну систему. Україні треба вивчати і застосовувати той міжнародний досвід, який інші країни вже успішно здобули - це запровадження пропорційних виборчих систем. По-перше, сама пропорційна виборча система забезпечить обрання повного складу парламенту. По-друге, пропорційна виборча система дає вищий рівень репрезентативності.
Україна має бути парламентсько-президентською чи президентсько-парламентською?
Це питання, певною мірою, політичної доцільності. Загалом розвинуті держави світу мають три основні форми правління - це парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка. Для парламентської республіки треба, щоб існували сильні політичні партії, які здатні об'єднуватися, формувати коаліцію, мати високий рівень політичної культури. Це те, чого в нашій країні на сьогоднішній день немає. В Україні майже немає ідеологічних партій.
Якщо говорити про президентську модель, то вона характеризується не тим, що президент має найбільший обсяг повноважень порівняно зі змішаною чи парламентською моделлю. За умов президентської республіки всі члени уряду є фактично помічниками президента, і він навіть не може вносити законопроекти в парламент, і президент не може розпустити парламент при президентській республіці. Натомість президент не втручається в законодавчі процеси, бо це прерогатива парламенту. При парламентській моделі дуже сильним стає уряд - це правління уряду над парламентом.
На моє глибоке переконання, для України більше була б природньою змішана модель форми державного управління. Чи то буде президентсько-парламентська, якою вона була за часів Леоніда Кучми, чи парламентсько-президентською, якою вона була за часів Леоніда Кравчука і Віктора Ющенка, а тепер Петра Порошенка. Ці питання треба узгоджувати політикам. Змішана модель, як на мене, є найбільш гнучкою. Вона здатна протистояти тим викликам, які виникають.
Усі повинні займатися своєю роботою - у Конституції виписані повноваження і їх дотримуватися. Проблема в тому, що рівень правової і політичної культури є досить низьким.
Нині триває створення Антикорупційного суду. Чи потрібен він Україні? Чи варто переглянути судову систему, щоб вона працювала належним чином?
Це непросте питання і воно має певну політичну складову. Система судового устрою України повинна бути такою, щоб вона в жодному разі не суперечила Конституції Україні. Чинна Конституція забороняє створення особливих судів, чинна Конституція передбачає обов'язковість апеляційного оскарження рішення суду, є ще ряд інших моментів, які повинні бути витримані.
