Свят Загайкевич про суп харчо, ексклюзивний сольник для військового і стояння на цвяхах

Свят Загайкевич про суп харчо, ексклюзивний сольник для військового і стояння на цвяхах

До третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну Радіо Промінь підготувало спецпроєкт «Тривожна валіза» за участі коміків «Підпільного Стендапу». У ньому звучать історії про перший день вторгнення, пом’якшені гумором і самоіронією.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Я Свят Загайкевич, засновник проєкту «Підпільний Стендап» і стендап комік. Для мене повномасштабне вторгнення почалось, мабуть, ще з 23 лютого, тому що я вже перебував у депресивному стані. Я напхався дуже багато Макдональдса на ніч, запив це якимось пивом. 24-го о четвертій ранку мені почав дзвонити і писати ісландський стендап комік Хельгі Стейнер: "Кyiv under attack". Я це проігнорував. Потім уже о 8 ранку в чаті Ганна Кочегура написала: "Ну все, вже можна сумно читати Ремарка". Потім подивився звернення Путлера і остаточно зрозумів, що почалася війна.

Ця нова реальність якось складно вкладалася в мою голову. Я бігав по квартирі з кінця в кінець і думав, що робити, кому дзвонити. Подзвонив своєму батьку, котрий був у Горенці разом з моїм братом, списався зі своєю колишньою дівчиною, але взагалі я був у шоці і не знав, що робити. Я просто закляк.

Пізніше вдень ми з командою “Підпільного Стендапу” вирішили повідомити глядачам, що вечірки сьогодні не буде. Ми вирішували, яку поставити фотографію до посту, як написати, що, на жаль, через обставини вечірки поки що скасовуються і не зрозуміло, коли почнуться нові.

Складно зараз у це повірити, але вдень 24 лютого я абсолютно спокійно сходив в сусіднє АТБ і скупився там. Не було якоїсь паніки. Я живу біля Берестейського проспекту, там стояла дві доби оця здоровенна пробка на виїзд з Києва. Це, звичайно, дуже страшна картина – як у фільмах про постапокаліпсис показують, коли всі тікають з міста. Але ми зустрілися з другом і навіть знайшли, де випити каву. Ми ходили і думали, що робити. Коли я повернувся додому, вирішив поприбирати: «Так, кацапи точно не пройдуть, тому треба навести вдома лад».

Просто коли ти спостерігаєш, як люди тікають з Києва, то відчуваєш такий внутрішній протест і впевненість, що все буде добре: вірю в ЗСУ, прибираю вдома і варю суп. Як зараз пам'ятаю, варив я харчо. До мене ще друг заїхав по дорозі в Ірпінь. Там якраз активна фаза боїв почалася, а у нього собака вдома. Він поїхав і дуже стрьомно було за нього, звичайно, але я його абсолютно розумію. Собаку кидати – взагалі не варіант. Він провів там якийсь час під обстрілами, але зміг вийти цілий, здоровий, і собака теж. У цього мого друга є невеличкий фотоальбом про те, хто що робив в день початку повномасштабного вторгнення. І от там є моя фотографія, як я стою і варю харчо.

Що мене дуже сильно вразило під час війни? Коли в мене планувався запис нового сольного стендап концерту, мені в особисті в Інстаграмі пише військовий: «Ми скоро підемо в штурм. Я не знаю, чи лишуся живий. Можна подивитися твій сольник раніше за інших?». І це просто тебе шокує максимально.

Я не думав, що що моя творчість може настільки бути комусь цікавою. І я організував все, щоб зразу йому скинути пошвидше сольник, навіть без монтажу, просто все відео цього концерту, котре, в принципі, взагалі ніхто не побачить, окрім мене і монтажера. І  цього військового. Така ось історія. На щастя, з ним все гаразд. Він після того штурму був живий, здоровий, ми ще списувалися.

Якщо говорити про те, в якому я зараз емоційному стані, то я зараз максимально не бадьорий Свят Загайкевич. Але якщо ви відчуваєте якийсь депресняк, то найкращий, як на мене, засіб від депресії – це відчути, що ти корисний.

Наш «Підпільний Стендап» стабільно з кожного концерту віддає не менше 20% на Збройні сили України. На великих концертах у нас завжди аукціони. Відчувається, звісно, тенденція, що складніше люди стали донатити, впала трохи активність. Але якщо активно працювати, проводити стріми за донат, то ефект є. Так що хочу подякувати глядачам, котрі дивляться «Підпільний Стендап» і донатять через нас. Це і нас мотивує. 

І наостанок поради від Свята Загайкевича. Не забувайте, що людина є тим, що вона їсть, п'є, і тим, що вона думає. Тому стежте за цим. Не думайте абищо, не їжте абищо і не пийте абищо. 

А якщо ви зараз трохи в депресивному в стані, не лишайтеся наодинці з собою і з цими думками. Поділіться з другом або з фахівцем, якщо любите такий підхід.

А я як людина, котра дуже любить постояти на цвяхах, рекомендую спробувати і такий метод тим, кому це не протипоказано. Це і тонізує, і знімає зайвий стрес, і прочищує думки. Це така, знаєте, ментальна сауна. 

І обов'язково сходіть на «Підпільний Стендап» або подивіться на ютубі. Це теж зніме всі ваші погані думки і трохи допоможе розслабитися.