Понад 20 років Рахункова палата контролює використання державних коштів. Як реформується ця структура та коли вона запрацює по-новому? Чи зміняться механізми перевірок розпорядників бюджетних грошей?
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" про реформування Рахункової палати розповів її очільник Валерій Пацкан.
Світлана Мялик: Цими днями виповнилося 100 днів як Ви очолили Рахункову палату. Наскільки цей орган зараз є дійсно самостійним і незалежним, як це прописано у законодавстві? І що Вам за ці 100 днів удалось, а що, можливо, невдалося з того, що Ви планували?
Валерій Пацкан: Робота Рахункової палати зараз набирає обертів. Наше завдання зараз - максимально ефективно перевірити витрачання дохідної та розхідної частин українського бюджету, показати де ефективно чи неефективно використовуються кошти, де підприємства отримуть, а де недоотримують кошти.
100 днів - це занадто малий час. Але я коли переступив поріг Рахункової палати, мене трошки охопив жах, бо я не думав, що може зупинитися якийсь державний орган у якомусь певному відрізку часу. У мене склалося враження, що робота Рахункової палати зупинилася десь у 1998 - 2000 роках. Зараз Рахункова палата потребує якісного оновлення в частині інформаційного забезпечення, в частині оновлення кадрів, в частині позиціонування міжнародної політики.
Нами зроблені вже перші кроки. Я вже безпосередньо зустрівся з міжнародними партнерами.
Ми запросили наших колег із Британії, які вже будуть проводити 128-й аудит в Україні.
Світлана Мялик: Ви підзвітні парламенту, але аудит Рахункової палати будуть проводити зовнішні парнери?
Валерій Пацкан: Це функціональна оцінка. Наявність і ефективність процесів, чи правильно ми працюємо. Було долучено наших колег із аудиторських палат Німеччини і Польщі. Соціологія показує, що в Польщі після католицької церкви на другому місці за рівнем довіри їхня Рахункова палата. Будучи народним депутатом, я був у Польщі і бачив процеси, які в цій країні відбуваються. До речі, ті ж британці понад 20 років тому робили таку ж функціональну оцінку для Польщі, і зараз поляки працюють досить ефективно.
Світлана Мялик: Що потрібно зробити, щоб такий рівень довіри був і в Україні?
Валерій Пацкан: Мене цікавить, що буде з Рахунковою палатою. На сьогоднішній момент я запровадив зустрічі з послами Великої сімки, з послами США, Кореї, Німеччини, послом ЄС. На сьогоднішній момент ЄС виділяє певну кількість коштів для українського бюджету, для певних програм. І вони самі зацікавлені в максимально ефективному використанні наданих коштів на благо українців, і щоб хтось дав повний аналіз контролю. Такий контроль на сьогоднішній день може дати лише Рахункова палата.
Світлана Мялик: У Вас є покрокова програма?
Валерій Пацкан: Ми по-тихенько будемо йти до неї. Зараз треба максимально забезпечити прозорість процесів у Рахунковій палаті, забезпечити кібербезпеку (зараз є проблема з витоком інформації). Ми зупинилися в 2000-х роках - комп'ютерне забезпечення потребує якісного оновлення. Кабінет Міністрів підтримує Рахункову палату, і ми отримаємо на кібербезпеку якусь кількість коштів. Ми вже отримали 2 мільйони для запровадження електронного документообігу. Я вже зустрівся з п'ятьма керівниками найкращих вузів України, які готують за профілем наших аудиторів. Підписано вже 2 угоди, будемо підписувати угоди з рештою про залучення молодих кадрів. Молодих людей, яким до 30-ти років, лише 3,6%. Я хочу омолодити колектив, і щоб досвід, який напрацьований нашими працівниками, не був втрачений. У нас запланована функціональна оцінка з 23 липня. Після цієї функціональної оцінки ми отримаємо стратегію розвитку Рахункової палати. Це є одним із важливих ключових документів, який дасть нам бачення на найближчі 6 років як ми будемо розвиватися.
Прослухати повну версію розмови.
На фото - Валерій Пацкан.
