Як змінилася діяльність Рахункової палати за час карантину в Україні?
Як ковід вплинув на все, зокрема економічну діяльність в світі, так само він вплинув і на діяльність Рахункової палати. Нами було заплановано 74 контрольних заходи, тобто 74 аудити та звіти. Станом на сьогодні ми змогли завершити лише 34, тобто до кінця року у нас залишається 40. Але зараз у нас є працівники, аудитори, які хворіють на ковід, є ті, хто контактував і зараз є в зоні ризику, тому залишається вдома на обсервації.
Люди виходять на об’єкти контролю, контактують і, на превеликий жаль, ми констатуємо, що в нас є хворі. Було декілька хворих у наших територіальних управліннях, зокрема у Львові. Зараз є вже декілька випадків і в Києві та декілька людей очікують на результати.
Вкрай важко зараз проводити перевірки, тому що якщо раніше ми виходили на об’єкти, безпосередньо перевіряли всю документацію, то зараз за запитами нам надається документація. Приїжджає спеціальна людина, яка обладнана всіма захистами щодо унеможливлення захворювання, забирає ті документи. Їх ми намагаємося зберігати протягом певного відрізку часу у 7-8 годин і лише після цього починаємо опрацьовувати. На 100% якісно опрацювати зараз практично неможливо, тому що потрібний прямий контакт.
Як приклад, минулого тижня наші аудитори працювали в Державній податковій службі. Лише як почали роботу, виявили захворювання в одних із заступників Державної податкової служби, і ми змушені були відкликати нашу групу, щоб не піддавати ризику.
Цього року ви планували провести аудит двох скликань Верховної Ради. Яка ситуація на сьогодні?
Аудит Верховної Ради завершений. У нас було засідання – ми затвердили. Зараз літредактори, юристи вичитують і я думаю, що якщо не буде такої критичної ситуації як зараз, то за тиждень він буде у нас на сайті і результати будуть оприлюднені.
Ще торік ви казали, що попереднє вивчення матеріалів щодо аудиту Верховної Ради показало білі плями, на які нинішньому парламенту варто було б звернути увагу. Чи є у вас вже якісь попередні результати?
Я хочу зараз уже зазначити, що під час проведення аудиту, а він тривав близько 5 місяців, n-на кількість наших рекомендацій під час проведення контрольного заходу вже були відкориговані апаратом Верховної Ради і дещо змінюється. Звичайно, є порушення, ряд недоліків, на які ми вказували. Як зазвичай, це проблематика з державним майном, коштами, виплатами, закупівлями і проблематика з компенсаціями народним депутатам, заробітними платами помічникам. Є ряд нормативних актів, які необхідно відкоригувати, щоб вони були у законному ключі.
Чи має Рахункова палата намір перевіряти Верховну Раду інших скликань, адже це був перший такий аудит?
Рахункова палата вперше перевіряла Верховну Раду. До цього моменту ніхто не перевіряв її. Ми взяли два скликання – 7-ме і 8-ме. Не знаю, чи будуть наступні скликання. Давайте ми побачимо, як будуть виконані рекомендації по цьому аудиту. Аудит складний. Верховна Рада – розпорядник державних коштів. Таких аудитів ми робимо дуже багато, але я дуже хочу, щоб ми на цьому аудиті показали, що перед законом всі рівні і за використання державних коштів всі мають нести однакову відповідальність.
Які резонансні перевірки варто очікувати ще цього року і наступного?
Зараз наша коонтрольна група працює в ДБР. Ми продовжили контрольний захід, в зв’язку з ситуацією, до кінця року матимемо ДБР. Зараз завершимо Конституційний суд – теж буде один із вагомих аудитів.
Щодо Нафтогазу була відтермінована перевірка. Вона мала відбутися в грудні цього року, але зараз її перенесли на наступний рік.
Нафтогаз знову розказує всім, що ніби у них немає державних коштів і державного майна, але про ті речі я попереджав заздалегідь. Ми бачили останній звіт Нафтогазу, де вони показують збитки. Апріорі не було правильним рішення уряду продовження контракту до моменту проведення і завершення аудиту. Якщо всі чесні, немає порушень – тільки за. Ми ж не напишемо лишнього. Є порушення – ми їх напишемо, немає порушень – ми їх писати не будемо. Я всім нашим об’єктам контролю, в тому числі апарату Верховної Ради, кажу таку річ: "Не шукайте в мені ворога, шукайте в мені партнера, тому що ми покажемо вам на проблематику, ви потім зможете її виправити, і менше питань в подальшому буде до вас у правоохоронців і в решти контролюючих органів. Тому якщо Нафтогаз хоче бачити партнера і реальну проблематику, то ми готові завершити аудит. Думаю, вже наступного року. Цього року ми не встигнемо.
Як виконується цьогорічний держбюджет? Які існують ризики невиконання бюджету?
Станом на перше вересня за перше півріччя план доходів не виконано було на 38 млрд грн, але за липень-серпень ситуація трішки змінилася – до державного бюджету поступило 20 млрд грн. Зараз, фактично, відстаємо на 18,4 млрд грн. Це є відносне покращення, тому що перед тим уряд відкорегував собі дохідну частину, зменшивши її, звичайно, і вона зараз показує інші цифри. Які найбільші недонадходження до державного бюджету? Митниця – 33,3 млрд грн недонадходжень до державного бюджету, рентна плата за користування надрами – 5,2 млрд, податок на збір на доходи фізичних осіб – 1,1 млрд грн, в’їзне мито – 391,5 млн грн. За нашими прогнозами, якщо такі будуть тенденції виконання дохідної частини, то ми бачимо позитив. Рівень виконання плану доходів за 8 місяців – 69,3, що дуже тішить. Сподівання є на те, що він буде виконаний.
Гірша ситуація з видатками. Видатки взагалі не проводяться і зараз на 92,4 млрд грн не проведено видатків. У першому півріччі видатків здійснено на 51 млрд грн меньше плану. МОЗ на відшкодування витрат на медичне обслуговування населення – 13,6 млрд грн не використав. Зараз в період пандемії МОЗу навпаки треба максимально більше освоювати коштів і робити всі заходи, щоб максимально запобігти поширенню інфекції. Скоріше за все, причина в тому, що не затвердженні паспорти бюджетних програм або певні управлінські рішення, тобто інколи треба брати на себе відповідальність і використовувати ці кошти. Міноборони на закупівлю, модернізацію, ремонт і озброєння військової техніки – 5,7 млрд. Якщо в нас дві кричущі проблеми – пандемія і війна на Сході, то ці кошти необхідно освоювати. Звичайно, у нас є проблема з боргом.
Чи пройшли ми пікові навантаження за боргом цього року?
У нас зараз кожна третя гривня, яка надходить в державний бюджет – це запозичення. Тобто ми зараз отримали 378 млрд, якщо говорити у відсотках – це 66,6% плану на рік. У липні-серпні надійшло 118,7 млрд грн – це третина від загального обсягу запозичень. До кінця року ще 200 млрд буде залучення. Найбільші видатки погашення державного боргу вже відбулися – у січні-серпні витрачено 275,5 млрд грн.
Втім, економіка не працює. Кожна запозичена наступна гривня буде нести за собою виплату відсотків і все буде потім лягати на платників податків. Що більше ми запозичуємо, то більше нам потрібно буде потім повертати. Я би дуже обережно відносився до запозичень, особливо запозичень у валюті, запозичень внутрішніх, і шукав би дешевші запозичення і гроші на зовнішніх ринках.
Для наповнення Фонду боротьби з коронавірусом свого часу кошти були перенаправлені з багатьох інших бюджетних програм. Водночас, склалося так, що епідемію ми не здолали, а ситуація погіршилася. Половина коштів ковідного фонду була спрямована на інфраструктурні проєкти. Що в нас зараз відбувається з Фондом? Чи кожна гривня Фонду використовується ефективно і за призначенням?
Ситуація з цифрами станом на 24 вересня цього року така. Ковідний фонд становив 66 млрд грн, фактичних видатків вже є 25 млрд грн. На що пішли ці 25 млрд? 12,6 млрд грн – на будівництво доріг та амбулаторій, 9,2 млрд грн – виплати по безробіттю, частковому безробіттю, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальна допомога медикам, 2,8 млрд грн – доплата до зарплати МВС, МОЗ і виконавчої служби, 289 млн грн – закупівля обладнання, засобів індивідуального захисту. За 6-ма бюджетними програмами видатки на 12,6 млрд грн не здійснювалися. Одна із програм – доплата медикам, які працюють в комунальних медичних закладах – почалася лише з вересня. Чому? В який спосіб? Хто спланував та спрогнозував, що тим, хто працює в некомунальних, потрібно доплачувати, а тим, хто в комунальних, – не потрібно. Я б навпаки максимально зараз стимулював медиків.
Скільки за рахунок ковідного фонду було закуплено апаратів штучної вентиляції легень?
Із ШВЛ взагалі проблема. Зараз відбуваються тендери на загальну суму 1,5 млрд грн. Два тендери – на 630 млн грн на закупівлю 20 стаціонарних агіографічних рентгенівських цифрових систем і 6 тендерів на 913 млн грн – на закупівлю 60 комп’ютерних томографів для опорних лікарень. Самі ШВЛи ми повинні були закупити, оголошено було тендер на закупівлю 100 апаратів, строк поставки був до 30 жовтня. Перший тендер оголошено 16 липня, провели аукціон – мали до 15 вересня закупити 50 ШВЛів. На нього вийшли 6 учасників – лише 2 запропонували товари, які відповідали вимогам, але згодом виявилося, що перший постачальник не мав досвіду постачання відповідних товарів, а другий мав факти невиконання попередніх договорів. Зараз знову новий тендер. ШВЛи закуплялися в інший спосіб, не з ковідного фонду – і меценатами, і державні органи, в тому числі МВС, для себе закупляли. З ковідного фонду ШВЛи на сьогодні не закуплено.
Ви казали, що повний аудит використання і ефективності ковідного фонду ви будете робити вже після епідемії, а зараз відбувається точковий моніторинг.
Ми зробили унікальну програму, яка є у нас на сайті. Будь-хто може зайти на неї і в цій програмі побачити в розрізі кожної області, кожного міста, як закуповуються ті чи інші заходи боротьби з ковідом. У нашій програмі навіть є кінцеві бенефіціари.
Вся світова спільнота таких органів як ми, Рахункових палат, зараз проводить постійні конференції, напрацьовується методологія перевірки ковідних фондів. Ми беремо активну участь. Багато колег – зі Сполучних Штатів, Фінляндії, – вже починають деякі аудити там, де є спад самого захворювання. Ми ділимося своїм досвідом, який в нас є з розробкою цієї програми, беремо їх досвід і обов’язково ми перевіримо ковідний фонд і покажемо об’єктивні цифри, як здійснювалися виплати.
Як можна провести аудит фінансово-господарської діяльності органів місцевого самоврядування?
Є проблематика з місцевим самоврядуванням, тому що багато норм не врегульовано в законодавстві. Ми ухвалили закон про децентралізацію, де випали багато моментів. Зараз будуть вноситися наші рекомендації щодо зміни до законодавства, тому що місцеві бюджети, мабуть, випали, і у багатьох випадках ніхто не може їх перевіряти. Наш обсяг – це перевірка безпосередньо субвенцій, які надходять до місцевих бююджетів. Рахункова палата зараз не має повноважень у повному обсязі перевірити місцеві бюджети, хоча у зв’язку з децентралізацією їх в першу чергу потрібно було б перевіряти. Я виходив з ідеєю, що ми могли провести навчання, семінари, як планувати бюджет для того, щоб потім не було помилок і моментів, де неправильне планування дає в подальшому неправильне використання цих коштів і неправильне надходження коштів до місцевих бюджетів.
