Президент України Петро Порошенко зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави. Президент також запропонував виключити з Конституції положення, яке передбачає використання чинних військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.
Про закріплення в Конституції прагнення України до НАТО і ЄС в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" розмірковував політичний аналітик Володимир Цибулько.
В Конституції України хочуть закріпити прагнення України до НАТО і ЄС. Як можна закріпити прагнення, адже можна нескінченно прагнути, але нічого не досягти?
Володимир Цибулько: внесення таких прагнень і перспективи вступу до НАТО і ЄС в преамбулу видається занадто деталізованим. Українська Конституція у багатьох моментах занадто деталізована. Чого тільки варта новела про затвердження голови Держтелерадіо у стінах Верховної Ради, коли частка державного мовлення по суті близька нулю, адже зі створенням суспільного мовлення, державне зникає. В ситуації, яка нині склалася, ідея президента внести в преамбулу Конституції прагнення до НАТО і ЄС є формою убезпечення ревізії волі Майдану, оскільки альтернативи, по суті, для України немає. Повернення до Євразійського союзу означає смерть української ідентичності. У цій ситуації президент дбає про незворотність процесу, важливо, що за цим підуть і наступні кроки, адже українська політична культура передбачає написання одніє виборчої програми, а дії в парламенті не відповідають цій виборчій програмі - виборець дає мандат на виконання одних функцій, а політсила робить те, що потрібно її лідеру. Це неприпустимий момент, адже коли з метою убезпечення ревізії курсу Майдану вносимо в преамбулу Конституції свої прагнення до ЄС та НАТО, ми повинні також змінити законодавство, за яким би політичні партії несли відповідальність за порушення виборчих програм.
Коли був закріплений позаблоковий статус України?
Володимир Цибулько: Декларація про державний суверенітет України прийнята 16 липня, вона передбачала лінійний розвиток історії. Акт проголошення незалежності України був ухвалений 24 серпня під тиском політичних обставин, коли 15 серпня у Москві відбувся заколот, з метою захисту української державності Україна проголосила Декларацію про державний суверенітет. Все це обставлялося елементами легитимізації, такими як референдум, обранням нового президента.
Щодо нейтрального статусу, у зв'язку з підписанням Будапештського меморандуму, Україна отримала гарантії територіальної цілісності. Оскільки один із підписантів порушив меморандум, Україна повинна знову діяти, зважаючи на загрози.
Що потім робити з нормою Конституції, яка фіксує прагнення до НАТО і ЄС?
Володимир Цибулько: при набутті членства в НАТО Україна має провести референдум, але це змінює певний суспільний договір, яким є Конституція. У зв'язку з набуттям членства в НАТО і ЄС, Україні доведеться змінювати Конституцію відповідно до європейських норм. Тоді українське законодавство буде повністю гармонізоване з європейським. Ми прийняли закон про Національну безпеку, починаємо реформу СБУ - це одне з ключових питань наступної осені. Ця реформа повинна привести українську спецслужбу до норм європейського права.
Прослухати повну версію розмови.
