Бій під Крутами відбувся 101 рік тому. Про те ким, навіщо і які міфи було створено про цю подію протягом століття в ефірі UA:Радіо Культура в програмі "Культура.Live" розповів кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.
Ведучі:
Василь Шандро, Олена Гусейнова
Для вас як дослідника цього періоду є крайні точки сприйняття цієї події, які, можливо, вразили і вас?
— Вражає не так сам бій, як його інтерпритація. Наскільки існують різноманітні політизовані, заміфологізовані оцінки, що це справді вражає. Ми надто мало рефлексуємо над цим. Є більш-менш виважені історичні дані, але як подивишся певні публікації на цю тему, то здається, що кожного року копіюється одна стаття. Цього року вперше на одній лекції задали питання про загиблих з іншого боку.
Чи насправді було так, що неозброєні юнаки закрили своїми тілами Київ? Чи це була ілюзія?
— Крути є одним із тих узлових моментів всієї найціональної пам'яті українців. Ця подія є у всіх підручниках і текстах про історію України. Історія про Крути функціонувала десь із середини 1920 років, це все було активно винесено в діаспору і там розповідалося. В Радянській Україні цього не було, тому напочатку 90-х років після проголошення незалежності стало питання національної самоідентичності. Безумовно, Крути туди вписувалися як найкраще і ці факти дозволили виховати патріотів України, які потім виходили на Майдан.
Міфи можуть бути корисними?
— Звісно. Я ніколи й ніде не буду стверджувати, що міфи шкодять. Інша справа, що якщо ми продовжимо ці наші історії про 300 загиблих крутянців, то в сучасному світі з нас сміються. Вже є доступні джерела не тільки історикам, а й широкому колу. Давайте розказувати історію, яка є більш наближеною до реальних подій.
Що це за джерела?
— Різноманітні. Це можуть бути і газети, і архівні документи. Наприклад, ми знаємо, що більшість крутянців навчалися в університеті Святого Володимира. В Державному архіві Києва зберігається фонд цього університету і там лежать особові справи тих студентів. Не всіх можна знайти, але мені вдавалося. Для прикладу, коли відкриваєш справу, то в деяких є приписка про те, що той чи інший студент виключений зі списку у зв'язку із загибелю під Крутами. Так ми маємо підтверджений факт, що певний студент загинув під Крутами.
В історії взагалі можлива абсолютна правда?
— Ідеальної правди, безумовно, немає. Ми можемо безкінечно до неї наближатися, намагатися щось знайти, але це не завжди вдається. Міфи важливі для формування національної свідомості. Це не значить що міф є брехнею. Під міфом розуміємо, що ми поширюємо інформацію про Крути, пропагуємо її. В цих моментах, правда, не повинно бути однозначної брехні.
На скільки є коректним шукати винних у тому, що сталося в 1917-1921 роках серед тих, хто приймав рішення?
— Надто зверхньо та нахабно з нашого боку вказувати Грушевському, Петлюрі, Винниченку чи Скоропадському, що вони щось робили не так. Вони робили в свій час і умовах те, що вважали за потрібне і те, що бачили і розуміли.
Що відбувалося в світі в січні 1918 року і чим це було важливо для України?
— Йшла Перша світова війна, Російська імперія розвалювалася. В Німецькій і Австро-Угорських імеріях були проблеми з продовольством, німці шукали де б знайти хліб, тому звертають увагу на Україну. В Бресті розпочинаються мирні переговори про те, щоб завершити війну і в цей час туди приїзжать більшовики й намагаються заявити, що вони є представниками України. Їм теж потрібна була Україна заради хліба. Міфом є те, що бій під Крутами дозволив на 4 дні затримати більшовиків і підписати Берестейський мирний договір, бо в Києві не знали про цей бій, не те що в Бресті. В Києві тільки в березні з'явилася перша інформація, що там щось сталося. Впливу на Берестейські мирні переговори це не мало. Не знали про бій під Крутами ніде й ніхто, Грушевський не знав, Голубович не знав. Вони не давали вказівки за будь-яку ціну відстояти цю землю.
На скільки добре зараз відомо те, як відбувався бій і скільки людей загинуло?
— Ми не знаємо кількість загиблих, не знаємо загальної чисельності крутянців, які були під час бою.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — ФБ сторінка Віталія Скальського
