Філософ Тарас Лютий в ефірі Українського радіо в програмі "Книжкова лавка: топ-7" порекоментував книги для тих, хто не боїться масової культури.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Карл Маркс, Фрідріх Енгельс "Німецька ідеологія"
У цій книзі вони хотіли показати, що сучасна їм Німеччина пронизана дивним явищем. У цій книзі немає академічного, точного визначення, що таке "ідеологія". За допомогою перевернутого зображення вони хотіли показати, що масове людство у ХІХ столітті — це не тільки масове людство, а, можливо, певні теоретики, які перебувають у полоні певних уявлень. Тому ідеологія називається ще "хибною свідомістю".
Макс Горкгаймер і Теодор Адорно "Діалектика просвітництва"
Автори побачили два тоталітарних суспільства, дві масових культури, в у яких було багато подібного. Коли вони опинилися в Сполучених Штатах, вони зрозуміли, що і там є щось ідеологічне, у якому працює економічна ідеологічна складова. Під її тиском у американському суспільстві люди нібито з власної волі стають масовими споживачами. вони моляться на речі, вони є страшенними шопоголіками, і це проявляється на їхніх низьких смаках.
Жан Бодріяр "Симулякри і симуляція"
Він каже, що у майбутньому кожен матиме лише 15 хвилин слави. Не буде високої полиці книжок, не буде великих імен, художників, письменників, філософів. Всі будуть популярні лише 15 хвилин.
Франц Кафка "Замок"
Люди навіть не знають, хто такий Кафка, але про нього часто говорять. Насправді Кафка є своєрідним критиком масової культури. Він одночасно герой, який кооптований масовою культурою, про якого цікаво сказати, а з іншого боку — якщо ти заглиблюєшся в Кафку, його твори, ти відчуваєш, в якому абсурдному світі ти живеш.
Ентоні Берджес "Механічний помаранч"
Цей текст масовий, тому що у ньому використовуються жанри, які експлуатує масовий роман: насильство, сексуальність, антиутопія, вживання ненормативної — речі, які були прерогативою низьких жанрів. З іншого боку порушуються складні психологічні та філософські проблеми. Ця книга на межі низької та високої літератури.
Умберто Еко "Ім’я Рози"
Я думаю, що Еко написав свій роман, щоб вгодити читачеві з будь-яким смаком. У нього є елементи детективні, складний сюжет про нібито існуючи книжку Арістотеля про сміх, є політичний, філософський, історико-культурний сюжети.
Джон Роналд Руел Толкін "Володар перснів"
Масовість цю книгу робить субкультурність. автор розумів, що ця книга вабить читача будь-якого віку. У ній заховані міфологічні наративні сюжети, які є вічними.
Прослухати повну версію.
Фото — pexels.com
