Завершено створення антикорупційної інфраструктури в Україні — днями президент призначив 38 суддів Антикорупційного суду, яких обирали за унікальною для України конкурсною системою за участі міжнародної ради експертів. Чи прозорим був відбір та чи дійсно ефективним і незалежним буде новостворений суд, прокоментувала в ефірі Українського радіо член Ради громадського контролю при НАБУ Тетяна Козаченко.
Ведучі:
Христина Стець
Богдан Буткевич
Призначення суддів Вищого антикорупційного суду (ВАС), які 11 квітня склали присягу, можна вважати завершальним етапом створення цієї судової інстанції, яка була однією з основних умов МВФ та ЄС щодо надання Україні фінансової підтримки та забезпечення безвізового режиму. Однак, як зазначає експертка, наразі створено лише інструменти, реалізація яких залежить від людей.
"При створенні Вищого антикорупційного суду, ми можемо спостерігати, що їм не дали достатньої матеріальної бази, їм дають для роботи приміщення Печерського райсуду. Це старе приміщення, воно не обладнане для сучасного суду, тому наскільки вони зможуть налагодити роботу, покаже час", — переконана Тетяна Козаченко.
Експертка констатує, що політичний вплив у країні залишається надзвичайно високим:
"Державні посадовці і судді досі не почуваються незалежними. Міжнародна рада експертів була як фільтр — вона не дала можливість пройти до ВАС тим особам, щодо яких були виважені претензії. Однак вона не допомогла пройти тим суддям, які могли пройти скориставшися прозорою процедурою".
Серед переможців, є судді, до яких у активістів були питання, семеро суддів яких активісти вважають недоброчесними. Також пройшли двоє суддів, які офіційно задекларували, що вони є співмешканцями. Втім, міжнародні експерти визнали їх достойними.
"Коли обираються судді антикорупційного суду, незначних речей не буває. Ми обираємо суддів, які будуть виносити рішення у справах посадовців, підозрюваних у корупційних злочинах. Міжнародна комісія не визначала доброчесність, вона спрацювала як фільтр", — пояснює Тетяна Козаченко.
Суддям слід було б перезентувати якийсь кейс з власної діяльності, де вони довели, що ухвалювали рішення чесно та керуючись антикорупційними принципами, переконана експертка.
Вона також пояснила, що попри відсутність прямих повноважень впливу на суд, саме президент України може забезпечити зміни в судовій системі.
"Президент делегує членів Вищої ради правосуддя, Конституційного суду, пропонує кандидатури голови СБУ, Генпрокурора, тобто формує систему, яка контролює суддів. Багато що буде залежати від парламенту, саме вони пишуть закони, змінюють їх і уніфікують інструменти, які і контролюють суддів", — зазначила Тетяна Козаченко.
У межах судової реформи в країні формуються нові суди: Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Судову реформу запустили у 2016 році схваленням закону про судоустрій і статус суддів, проте спеціальний закон щодо діяльності антикорупційного суду Верховна Рада схвалила лише у червні 2018 року.
Повний запис ефіру можна прослухати за посиланням.
Фото: Закон і Бізнес
