У день 33-ої річниці від аварії на Чорнобильській АЕС, еколог Сергій Мирний розповів в ефірі "РанокПРО", що відбувається у зоні відчуження зараз.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
З часу аварії на ЧАЕС у 1986 році у Чорнобильській зоні відчуження відновилась значна кількість червонокнижних тварин і рослин. Еколог Сергій Мирний називає це "вимушеним післяаварійним чудом". Він наголошує, що, якщо говорити саме про екологічну обстановку, Чорнобильська зона вже не забруднює країну радіаційно, але певною мірою можна говорити про психологічне та інформаційне забруднення.
"Маса людей вважають, що вони одержують якісь дози від цього Чорнобиля, і до цього часу Чорнобильська зона сприймається так, ніби там нічого не відбулося з 1986 року, – ділиться Сергій Мирний. – А я вам просто дам таку цифру, як колишній радіаційний розвідник: рівні радіації, порівняно з тим, що я міряв у центральній частині забрудненої зони у 1986 року, зменшилися у тисячу разів. Це означає, що ті місця, які були небезпечні, стали абсолютно відвідуваними".
Читайте також: Петрук: будівництво сховища для відходів ядерного палива на ЧАЕС — на фінішному етапі
Еколог підтримує ідею зробити Чорнобильську зону туристичною. Втім, можливість повторного її заселення він вважає нерозумною ідеєю з кількох причин.
"Треба розуміти, що всередині самої Чорнобильської зони, так званої 30-кілометрової, є ще зона 10-кілометрова – це зона найбільш забруднена, і там відбувається цілий ряд виробничих процесів, різних заходів, туди їздять туристи, але жити там люди ніколи не будуть. А що стосується тієї частини зони, де рівні радіації вже повернулися до доаварійних, природних значень – там втрачена інфраструктура, дороги зруйнувалися, будинки зруйнувалися, і це заселення просто не має сенсу", – переконаний Сергій Мирний.
Читайте також: В зоні відчуження проживають 118 самоселів — Віталій Петрук
На його думку, правильніше й водночас безпечніше розвивати Чорнобильську зону як біосферний заповідник і використовувати її для короткотермінових активностей: освіти, рекреації та туризму.
Набагато цікавіше цю територію розвивати як біосферний заповідник, тобто використовувати її для освіти, рекреації, туризму – для короткотермінових активностей. Це й безпечніше буде.
Нагадаємо, 33 роки тому, у ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух. Радіоактивна хмара, що утворилася після аварії, накрила територію не лише сучасних України, Білорусі та Росії, але й майже усієї Європи.
Фото we.org.ua
