Законопроект, який передбачає можливість встановлення більш гнучких умов праці, зареєстровано у Верховній Раді та оприлюднено для громадського обговорення на сайті Мінсоцполітики. Його реалізація матиме вплив на соціально-трудову сферу.
Якщо законопроект приймуть, в українців з’явиться можливість офіційно встановлювати гнучкий режим робочого часу, укладати трудовий договір на умовах дистанційної роботи, а також отримувати дозвіл самостійно планувати свій робочий час, якщо службові обов’язки цьому не суперечать.
Переважне право на виконання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи хочуть надати батькам особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, працівникам, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, працівникам похилого віку та особам з інвалідністю. Застосування гнучкого режиму не повинно тягнути за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Пропоновані зміни до КЗпП передбачають як порядок та умови запровадження такого режиму, так і випадки, коли він неможливий.
Також Мінсоцполітики пропонує дати сторонам трудового договору можливість домовитись про виконання роботи дистанційно. Такі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.
Окрім того, керівники юридичних осіб та відокремлених підрозділів, а також інші категорії працівників, визначені колективним договором, зможуть планувати свій робочий час самостійно. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Читайте також: Найчастіше роботодавці наймають сезонних працівників неофіційно
Автори законопроекту очікують підвищення продуктивності від тих годин, які працівник проводить на роботі, зменшення кількості прогулів, зниження плинності кадрів і пов’язаних із цим витрат (на оплату надурочних годин, пошук нового персоналу тощо).
Фото:unsplash.com
