Співзасновниця ГО "Батьки-SOS" Альона Парфьонова в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" розповіла, як батьки можуть врегулювати систему добровільних внесків у закладах освіти.
Ведучі:
Вікторія Єрмолаєва, Дмитро Білобров
"Сьогодні батьки дуже часто сплачують подвійну плату у закладах освіти, тому що через податки ми отримуємо фінансування засновника. Дуже часто ми не знаємо, що засновник (міська або сільська рада) вже профінансував, наприклад, зміну вікна, а з батьків ще додатково збирають готівку для того, щоб замінити ці самі вікна", — зазначила Альона Парфьонова.
Парфьонова зауважила, що відповідно до законодавства інформація про фінансування навчального закладу має бути оприлюднена.
"Все, як фінансується закладу освіти, все, що виділяють місцеві чиновники, має бути опубліковане на сайті школи, на стенді у школі. Це обов’язок, який передбачений статтею 30 закону про освіту. На жаль, за два роки існування цієї статті, ми не побачили, що вона виконується у повному обсязі. Школи дуже часто ігнорують цю вимогу. Єдиний для батьків спосіб дізнатися про те, що відбувається з фінансуванням, це робити інформаційний запит до розпорядника коштів. Здебільшого розпорядником є управління освіти чи департамент освіти. Невеликий відсоток шкіл мають фінансову автономію і є розпорядниками коштів", — сказала вона.
Співзасновниця ГО "Батьки-SOS" додала, що "вчителі не мають права збирати готівку з батьків. Вони про це знають, і на початку кожного вересня підписують наказ адміністрації закладу, що повідомлені про те, що не мають права цього робити. Але у нас є інша проблема. У нас є харчування у закладах освіти, і тут, як не дивно, у вчителів нема іншого шляху, як збирати готівку з батьків за оплату цього харчування. Це подвійні стандарти".
Парфьонова прокоментувала, що на сьогодні у нас є три варіанти, за допомогою яких батьки можуть допомагати закладам освіти, проте кожен з них має певні труднощі
"На сьогодні у нас є три варіанти, за допомогою яких батьки можуть допомагати закладам освіти. Всі ці варіанти мають певні труднощі. Спосіб, який найбільше можна проконтролювати, це коли школа має спецрахунок свого закладу, коли батьки, маючи реквізити, можуть перевести кошти, і вони стають державними. Але для того, аби щось закупити, є певний поріг і потрібно проводити тендер. Інші варіанти — це благодійний фонд та громадські об’єднання, але ці два шляхи є найбільш конфліктними. Дуже часто батьківські громади (разом з адміністраціями закладів або без) впевнені, що вони можуть рекомендувати суму благодійного внеску. Отримати якусь звітність від благодійного фонду, хоча вона теж передбачена законодавством, теж дуже важко. І постійно буде конфлікт у батьківській громаді. В ідеалі, це має працювати таким чином, що "у нас є рахунок, ми хотіли б зробити це і це, і якщо у батьків є можливість допомагати, то допомагайте будь-якою сумою", — сказала вона.
Як свідчать дані моніторингу впровадження рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо доброчесності в системі освіти України, майже 75% опитаних батьків серед тих, які дають гроші школам, повідомили, що збір коштів є добровільно-примусовим, 9% заявили про примусовий збір коштів, і лише 16% сказали, що здають кошти добровільно.
Прослухати повну версію.
Фото — НБУ
