Про вимушену націоналізацію "Приватбанку", чому це сталося і що цьому передувало, про понад 200 мільярдів втрат і складні схеми платежів фінустанови, в ефірі Українського радіо в програмі "Справа честі" розповіла перша заступниця очільника Національного банку України Катерина Рожкова.
Ведучий:
Любомир Ференс
— Розпочнімо нашу розмову з Америки. Існує позов від "Приватбанку", адже там видавалося багато кредитів компаніям, які пов’язані з Геннадієм Боголюбовим та Ігорем Коломойським. Багато з них мають назву "Optima". І вже там в Америці всі ці кредити називають "схемою optima". В цих документах мова йде про те, що з 2006 по 2016 рік через структури "Приватбанку", через всі компанії було "прогнано" 470 мільярдів доларів, це загальний оборот. Шалена сума, яка згодом була вкладена в заводи, нерухомість в США. То ж чому з 2006 по 2016 рік цього не було видно Нацбанку як регулятору?
— Я не можу говорити, чому цього не бачив регулятор у той час, коли я там не працювала, але моя думка така, що подібного роду операції регулятор може бачити і бачить, і ці питання мали бути поставлені перед колишніми акціонерами "Приватбанку" раніше. В результаті діагностики, яку НБУ проводив у 2015 році, ми виявили ці проблеми і далі вже "Кroll" допоміг нам побачити і підтвердити, що ж відбувалось за ці десять років.
— У 2015 році це була планова перевірка?
— У 2015 році це була планова перевірка, проведення діагностики було передбачено Меморандумом з МВФ і її проходили абсолютно всі банки. В першу чергу йшли найбільші банки, адже з точки зору фінансової стабільності вони несуть найбільший ризик.
— Коли говорити про виведення коштів, всі п’ять з половиною мільярдів доларів, про які говорять детективи з "Kroll", були виведені через філію "Приватбанку" на Кіпрі. Чому цього також не було видно?
— Тут ключове слово "філія": вона не є окремою юридичною особою і, відповідно, весь баланс кіпрської філії перебував всередині балансу "Приватбанку". Вони працювали через внутрішні рахунки, що дозволяло робити все швидше і маскувати це під звичайні операції. Проте, якщо ми побачили це в 2015 році, це можна було побачити й раніше.
— Центральний банк Кіпру двічі перевіряв у 2015 році кіпрську філію "Приватбанку". Це була їхня власна ініціатива чи ініціатива української влади?
— У нас з багатьма регуляторами є двосторонні меморандуми про взаємодію. Тому там, де є представництва українських банків, ми обмінюємося інформацією. Коли ми провели діагностику в Україні і побачили, що є питання, ми звернулися до регулятора на Кіпрі.
— Окремо Кіпр міг бачити ці незрозумілі транзакції?
— Кіпрський регулятор і раніше звертав увагу й "Приватбанку", й НБУ на незадовільну якість кредитного портфеля "Приватбанку" та проблеми у їхній роботі. Навіть вимагав деякі кредити забрати на материнську структуру. Якби НБУ реагував швидше, проблему можна було б виявити також швидше.
— МВФ дав гроші Україні й перед вашим приходом відбулося рефінансування "Приватбанку". Наскільки мені відомо, в документах є записи, що гроші з рефінансу виводилися.
— "Приват" отримував рефінансування банку ще з 2008 року. Певні транші надавалися й в 2014-2015 рр. Але тоді нове керівництво НБУ накладало певні обмеження на банки, які його отримують, зазначаючи, що ці кошти можуть бути використані лише на виплату вкладів в межах гарантованої фондом гарантування суми. Не всі банки це виконували, але в "Привату" не було тоді достатньої ліквідності, щоб виводити ці кошти.
— Коли ми говоримо про суми, то агенція "Kroll" наводить суму в 5,5 мільярдів доларів. Вона остаточна?
— На сьогоднішній день новий менеджмент "Приватбанку" говорить про те, що втрати складають більше 200 мільярдів: це і кредити, які продовжують не обслуговуватися, і уцінка активів, які були придбані на баланс банку. Тому ця сума вже збільшилася.
— Коли ми говоримо про виведення коштів, в документах я зустрічав твердження, що схеми платежів були настільки складними, що ймовірно їх створив комп’ютерний алгоритм. Це правда?
— Я не бачила комп’ютерного алгоритму, але враховуючи кількість платежів і швидкість, з якою кошти рухалися з рахунку на рахунок, можу сказати, що руками набити ці платіжні документи дуже складно. Якась автоматизована система мала бути. Агенція "Kroll" зазначала, що були випадки, коли кошти за декілька хвилин перекидалися на декілька рахунків і опинялися на тому, який і був метою.
— Якими були найтиповіші схеми?
— Найтиповішими були видачі кредитів підприємствам на території України, після цього кошти сплачувалися за якусь сировину чи ще щось, тобто вони спрямовувались на інші компанії. Далі на ці кредити нараховувались відсотки і, аби створити уявлення нормально працюючого бізнесу, іншим компаніям надавалися нові кредити, які знову ж ланцюжком "переганялися" через інші компанії, які погашали кредити компаній, взяті раніше.
— Куди остаточно перераховувалися кошти? Де вони осіли?
— Там були різні варіанти. Частина цих коштів була витрачена на забезпечення діяльності самого банку. Нереальні доходи банку від кредитів, які були згенеровані іншими кредитами, направлялися на оплату рахунків, які стояли перед банком. З інших коштів щось осідало на рахунках компаній, що належать колишнім власникам банку, частина була витрачена на придбання нерухомості та промислових активів у США.
— Націоналізація відбулася в грудні 2016 року, діагностика — в 2015 році. Поміж цим тривали перемовини. Чи можна було уникнути націоналізації?
— Ми всі дуже хотіли уникнути націоналізації. Після діагностики ми дуже довго вели перемовини з колишніми власниками і врешті-решт в лютому 2016 року вони підписали план реструктуризації. На його втілення "Приватбанку", як і решті банків, давалося три роки. Ми не вимагали покласти в банк усі кошти, яких бракувало, ми просили про взяття нормальних застав під кредити, що суттєво зменшило б їхній ризик. По-друге, кредити переважно надавалися компаніям, фінансова звітність яких не дозволяла їх обслуговувати. Терміни зі сторони "Привату" порушувалися неодноразово і врешті-решт програма виконана не була.
— Як сприйняв це Коломойський?
— У нас є звернення Коломойського з проханням націоналізувати "Приватбанк", воно датоване, по-моєму, початком жовтня 2016 року. Якщо б програма виконувалась протягом трьох років, ми мали б можливість не визнавати банк неплатоспроможним. НБУ керується законодавством і якщо б ми довше відкладали рішення щодо "Привату", почали б порушувати закон самі. Проте ми казали, що хочемо вирішити справу по-доброму, адже через серйозні перебої в роботі "Приватбанку" міг постраждати весь фінансовий сектор. Націоналізація була вимушеним кроком.
Журналіст Любомир Ференс зауважив, що звертався до Ігоря Коломойського з проханням про коментар щодо "Приватбанку", проте той не відреагував.
Слухати повну версію.
ФОТО: Національний банк
