В одній із пустель штату Невада щороку проходить незалежний фестиваль мистецтва Burning Man. Цього року українські бьорнери вперше представлять там масштабну національну програму. Детальніше про неї в ефірі "РанокПРО" на Радіо Промінь розповіли авторка проєкту Світлана Коршунова і комунікаційна менеджерка Тетяна Нікітіна.
Ведучі:
Ольга Бабчук, Павло Туптинський
(4).jpg)
Ольга Бабчук: – Як виникла ідея відправити на Burning Man велику національну українську програму?
Світлана Коршунова: — Українці на "Бьорн" їздять вже досить давно. Усі їздять кемпами, поодинці, як хто забажає. Якщо ви пам’ятаєте, років десять тому в Україні був легендарний фестиваль "Казантип" — він також був натхненний цим фестивалем.
Десь із тих часів українці і марять цим фестивалем, але потрапити туди не так просто, як здається. По-перше, ти маєш виконати квест і знайти свій квиток. Квитків набагато менше, ніж охочих. Ти повинен першим його вхопити, коли починаються розпродажі. Це непросто зробити, і якщо у тебе є квиток — це вже дуже велика удача.
Після цього тобі потрібно зібрати усі документи, отримати візу США, і вже після цього розпочати свою подорож до США у пустелю Невада.
Коли ми говоримо про фестиваль, усі розуміють це як велику тусу… Але Burning Man — це не фестиваль. Burning Man — це справжнє місто. Місто людей, які збираються на такий соціокультурний експеримент.
Цікаво те, що ти маєш приїхати і повністю себе самозабезпечити на виживання у пустелі настільки, щоб не залишити після себе сліду. Ти не можеш навіть воду виливати у пісок. Тому планування поїздки — це дуже великий процес, який об’єднує багатьох людей.
А коли ти плануєш ще й зробити якийсь арт на Burning Мan — це теж серйозне випробування. Це про те, що ти можеш дати світу, а не про те, що ти можеш взяти від нього. Для цього люди об’єднуються у кемпи, своєрідні комуни, де різні люди відповідають за планування, за ресурси, за те, як жити і що їсти, за переробку сміття… І додаткове питання — як ми будемо створювати цей арт?
На Burning Мan жоден артист не отримує жодних гонорарів. Навпаки, усі вкладають гроші, щоб робити цей арт. А як організувати усіх цих людей? Завдяки простим 10 правилам Burning Мan, які працюють і завдяки яким усе це ком’юніті існує.
.jpg)
ОБ: — Десять заповідей бьорнерів — що це за правила?
Світлана Коршунова: — По-перше, це радикальна участь. До участі запрошуються усі, і ніхто не може вам заборонити брати участь у Burning Мan, якщо ви цього хочете.
Другий принцип — це дарування. Кожен сам обирає, що він дарує, але кожен щось дарує. Ти маєш дарувати і нічого не очікувати взамін. На Burning Маn з’їжджаються дуже багато ІТ-шників, професіоналів з усього світу — і усі ці "пробні" безкоштовні періоди на програмному забезпеченні пішли від Burning Мan.
Тетяна Нікітіна: — Моє найулюбленіше правило Burning Мan — це радикальне самовираження. Якщо у повсякденному житті ти не можеш ходити у бальній сукні з божевільною шапкою-кактусом на голові, то на Burning Мan ти можеш бути тим, ким ти хочеш, ким ти є, ким тобі подобається. Ти можеш бути голим, у божевільному костюмі… Найсмішніше, що ніхто не звертатиме на це увагу, бо це нормально, коли ти себе самовиражаєш.
ОБ: — Burning Мan — це все-таки про мистецтво, чи це просто тусовка вільних людей?
Тетяна Нікітіна: — Для мене — це про вільних людей. Саме там ти можеш бути тим, ким ти захочеш. Я знаю випадки, коли люди приїжджають з Burning Мan і ще тижні два відходять, тому що треба повертатися у рамки звичайного життя, треба щось купувати, тобі ніхто нічого не дарує…
Світлана Коршунова: — А для мене це більше про культуру, але загальносвітову і вселенську. Туди приїздять люди з усіх континентів. Вони усі дуже різні, і кожен несе свою культуру. У кожному кемпі представлена своя культура, кожен кемп чимось відрізняється. І ось це різноманіття, яке там можна побачити — це найбільш сучасне і трендове мистецтво, яке задає тренди і смисли по всьому світу. Там отримують натхнення дуже багато митців, бізнесменів, людей, які створюють наше майбутнє.
Ілон Маск 4 чи 5 років тому презентував там свою Теслу, коли вона була ще нічим. Усі вони мають там свої кемпи: і Гугл, і Цукерберг, і Маск. Усі вони там за якимось натхненням. Це своєрідний вселенський брейншторм.
Кемп, у який нас запросили цього року — це міжнародний кемп PlayAlchemist, у якому за арт відповідає директор "Цирку дю Солей". І "Цирк дю Солей" там виступає щороку. Торік там також виступав Skrillex, щодня там проходять лекції, виступи, семінари. І що важливо — на "Бьорні" тобі ніхто не скаже, що це не арт. Лише художник вирішує, що є артом. Це його акт дарування, він дарує цей арт. І твоє завдання — зрозуміти цей арт.
Слухай розмову повністю на Радіо Промінь!
Фото www.bizjournals.com
