Про те, чому діти можуть порушувати батьківські заборони, в ефірі програми "Без стереотипів" на Радіо Промінь розповіла психотерапевт, докторка філософії в області психології Оксана Королович.
Ведуча:
Ірина Коваль
Всі батьки хочуть, щоб їхні діти були щасливими, успішними, а у дитинстві – слухняними, і завдавали дорослим якомога менше клопоту. Погодьтеся, коли ви залишаєтеся з дитиною, якій менше 6 років, ви найчастіше застосовуєте частку "не": "Не треба!", "Не роби цього!", "Не можна!", "Не біжи!", "Не чіпай!"
Майже увесь день складається саме з таких незрозумілих для дитини заборон. Виховання – це дуже тонкий баланс, і дитина насправді розуміє частку "не" або "ні" з 12 місяців. Але чи чує вона її так, як хотілося б того дорослим?
"Діти чудово розуміють усе, що їм кажуть, – пояснює психотерапевт. – Але вони не будуть прислухатися до наших "ні" або "не можна", якщо ми не змогли розкласти все до дрібниць, пояснити, чому "ні". Малюки у процесі пізнання світу вчаться на своєму досвіді та опираються на досвід батьків, тому вони задають дуже багато питань".
Але, наголошує Оксана Королович, деякі батьки вважають ці питання не настільки важливими, якими вони є для самої дитини, і нехтують ними.
"Для дітей дуже важливо, коли батьки все обґрунтовують. Кожне "ні" батьки повинні підкріплювати наочним поясненням. Питання не в тому, що не можна казати "ні". Частіше проблема саме в тому, що батьки не знають, як правильно пояснити, чому не можна", – зазначає психотерапевт.
Раніше психотерапевт пояснила, чим відрізняються правші та шульги.
Фото Adobe Stock
