Гурт Latexfauna дуже круто увійшов в українську музику у 2016 році, кожен його виступ обговорюється. У чому секрет успіху і чи існує він насправді?
– Нема жодного секрету.
Для нас це стало великим сюрпризом, насправді, що нас хтось помітив. Ми не знали, чи добру ми робимо музику, чи ні. Ми її просто зробили.
Щоправда, ми її довго "точили", десь рік шукали собі звук, і те, що вийшло, нам сподобалося. Кожен з нас у той час слухав дуже різну музику, і ми шукали якийсь спільний знаменник. Ось ми його знайшли, записали і не розуміли, "хорошо" це чи "нехорошо". Стратегії якоїсь у нас взагалі не було.
Ви дуже довго підбирали аранжування до своєї першої пісні "Аяхуаска", обирали барабанчики. Тобто у вас є певний запит до того, як ви звучите. На що ви орієнтувалися, коли шукали цей "свій" звук?
– Я думаю, що кожен керувався якимись своїми штуками.
Перед тим, як зібратися, ми домовились про одну важливу річ, такий собі постулат: реально ні під кого не "косити". Це було наше найголовніше правило. І кожен знайшов щось своє, і усе воно вилилось в якийсь нью-вейв і дрім-поп.
Мені здалося, що ваша історія – це така класична історія "Бітлів": зібралися молоді хлопці, почали грати і їх помітили. Все правильно?
– Так, усе так. Спочатку ми ще в інституті зібралися, пограли. Але оскільки в інституті ми були ще зелені, то і зі смаком у нас були проблемки, і з самовираженням були проблемки, і з самодостатністю. Коли ти не самодостатній, то й виражаєшся ти теж не самодостатньо.
А коли ми закінчили універ і вже трохи подорослішали – минуло п’ять років від закінчення універу – ми окріпли і вже могли дати щось більш повноцінне.
Як створюються ваші пісні? В одному з інтерв’ю ти розповідав, що просто береш гітару, починаєш бринькати, і воно одразу приходить.
– Не одразу воно приходить. Може, десь один раз на тридцять разів. От треба регулярно сідати упродовж двох місяців, аби щось прийшло.
Коли приходить якась цікава фраза, яка потім дає розвивати сюжет пісні – тоді народжується гарна пісня. А якщо просто сидіти і вижимати з себе: "Ти така красіва, я тебе люблю, ось тобі квіточка…", тоді буде, звісно, відстій.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
фото - facebook.com
