"Мені видається, що реформа школи — це ключове. Візія нової української школи — це є правильна візія. Безперечно, на місцях є проблеми з імплементацією. Вони є очікуваними: масштабна реформа, яка стосується 16 тисяч шкіл, сотні тисяч вчителів, дітей, батьків з різними інтересами, різними уявленнями про те, як має виглядати школа. Немає жодної реформи, яка всі ці інтереси задовольнить. Це не значить, що нам треба відходити від цієї реформи. Це значить, що її треба поглиблювати і систематизувати", — зазначила Інна Совсун.
Народна депутатка наголосила, що нова українська школа не відбудеться без нового українського вчителя.
"Є декілька речей, на які варто звертати увагу у майбутньому. Нова українська школа не відбудеться без нового українського вчителя, і це те, над чим треба працювати. Якісь кроки у цьому напрямку почало робити попереднє міністерство, зокрема з навчанням вчителів початкової школи, які проходять онлайн-курси. Але цього недостатньо. Насамперед, це стосується реформування педагогічної освіти", — сказала вона.
Совсун зауважила, що другим важливим питанням є: а що буде після початкової школи? Оскільки наразі немає конкретної картинки, як має виглядати старша школа і коли її запускати.
"Зараз у нас є розуміння, як має виглядати початкова школа, а саме — з більш ігровими методами навчання, більш дружня до дитини, з іншими методами спілкування між дитиною та вчителем. Але у нас, на жаль, немає конкретної картинки, як має виглядати старша школа і коли її запускати", — прокоментувала нардеп.
Крім того, Інна Совсун додала, що "потрібно щось робити з мережею сільських шкіл, укрупнювати сільські школи. Тоді ресурс зможемо витрачати більш концентровано, на меншу кількість шкіл і відповідно піднімати зарплати вчителям. Зарплати мають бути більшими, але ми маємо зрозуміти, де є ресурс підняття цих зарплат".
Щодо реформування вищої освіти, народна депутатка зазначила, що необхідно запроваджувати мінімальний прохідний бал, наприклад, на педагогіку, регулювати неконтрольований набір на контракт, а також реформувати систему фінансування університетів.
"Ми повинні роздавати кошти тим університетам, в яких є зацікавленість абітурієнтів, які продукують правдиві наукові дослідження, які мають правдиві контакти, зацікавленість в їхній роботі з боку бізнесу, з боку реального сектору економіки. Також потрібно працювати з реформою вибору ректорів", — додала Совсун.
Фото — pexels.com
