– Ваш гурт працює у стилі денс-хол. Як за вашими спостереженнями, чи заходить він українцям?
Олександр Заброцький: – Нам здається, що так. У нас взагалі нація танцююча, ми полюбляємо веселу музику. А денс-хол – це танцювальна ритмічна музика, з додаванням якихось етнічних інструментів. Тому нам здається, що нашим людям вона зайде.
Вікторія Кондуракій: – Просто на це потрібен час. У нас так буває, що ми робимо якусь прогресивну музику, але люди не одразу схоплюють цю інформацію. Але я думаю, що через декілька років…
– У вашій музиці багато фольклорних елементів. Це властиво жанру денс-хол, чи е ви таким чином вкладаєте в музику українську "душу"?
Кирило Котляров: – Це власне була одна з цілей цього альбому – поєднати африканську музику, яка народилася на Ямайці, з українським фольклором. В основі лежить ритміка.
– Є уявлення про те, що український менталітет нібито "страждальницький". А ви навпаки, закликаєте українців танцювати і розважатися.
Вікторія Кондуракій: – Але ж людям потрібно не тільки страждати, але й розважатися. Ми вирішили зайняти цю нішу, щоб люди хотіли й хитати головами разом з нами, а не тільки пускати свою скупу сльозу.
Олександр Заброцький: – Певна мета альбому – це зробити щось цікаве, щось нове, щоб люди сприймали музику не тільки як щось трагічне. Щоб був такий "бум" і шок для них.
Кирило Котляров: – У нас є ліричні пісні, але у них більше мотивуючий сенс, ніж страждальницький.
– Яка пісня з вашого альбому "Чуєш", який лише нещодавно вийшов, є для вас найзнаковішою?
Вікторія Кондуракій: – "Хейтери". Ми на неї найбільше ставок ставимо, і думаємо, що саме вона має стати хітом.
Ми ставимо на всі пісні ми дуже любимо наші пісні, але "Хейтери" – це наша маленька любов. Ми її дуже оберігаємо, і ми будемо знімати на цю пісню кліп.
– У чому принципова різниця між піснями з вашого нового альбому та тим, що робив Kondurakiy у 2017 році?
Вікторія Кондуракій: – У цих піснях є характер, є певний сенс. І це я. Музика, яку ми робили раніше, – це було круто, це всюди лунало, але то була не я.
Я уся така запальна, мені потрібна енергетика. Я вважаю, що ці пісні відрізняються від попередніх саме за характером.
– Зараз часто можна почути пісні про булінг, хейтерство. І от ваші "Хейтери". І ви туди ж?
Вікторія Кондуракій: – І ми туди ж.
Ми почали робити наші пісні, не всі люди їх розуміють. Кажуть: "Усе нове, навіщо ви це робите, краще не робити музику, аніж робити її такою. Ти не вмієш співати, ти не вмієш грати, ти не вмієш робити пісні". Я вважаю, що якщо людина чимось займається, щось робить, це має місце бути, і її потрібно підтримати.
Ми вирішили підказати людям, що не потрібно бути такими злими. Просто підтримайте нас.
На жаль, у нас є хейтери. Якби у нас не було такого, ми би навряд написали таку пісню. Вони дійсно є, і їх багато. Але це таке.
– На кого ви орієнтуєтеся при написанні треків? У вас є цільова аудиторія?
Вікторія Кондуракій: – Ми більше пишемо для себе, те, що подобається нам. А далі уже чи подобається людям, чи ні… Нам головне написати пісню і зробити це якісно.
Олександр Заброцький: – Це альбом-експеримент, там є пісні для різних людей. І там немає яоїсь однієї категорії.
Кирило Котляров: – Певно, ми усе ще шукаємо "нашу" стежку. Цей альбом – це своєрідна "замальовка". Ми робимо різні треки, і вони нам усі подобаються. Але який насправді буде класним для когось, ми не знаємо. Ми робимо те що у нас всередині.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!
Фото з Інстаграму Вікторії Кондуракій
