23-річний підприємець Владислав Малащенко — за освітою лікувальний педагог, однак, реабілітацію людей з інвалідністю свого часу вирішив проводити у власній крафтовій пекарні.
"Так склалося, що я почав цим займатися, була проблема з тим, щоб займатися з дорослими. Але я не хотів займатися з ними в якомусь реабілітаційному центрі. Я хотів працювати з ними, щоб було цікаво. Тому що реабілітаційний центр — як дитячий садок", — говорить Владислав Малащенко.
За його словами, пекарня, в цьому сенсі, ефективніша. Спочатку це просто була ідея, але її допоміг втілити грант.
"З самого початку була ідея зі столярною майстернею. Я пропрацював там 2 місяці, мені не сподобалось. Це нормально — змінюватись, змінювати професію. Я йшов туди заради практики, щоб зрозуміти, що це таке взагалі. Але якось переніс на собі за день 13 тонн дерева і після цього звільнився, тому що зрозумів, що це — не моє", — пригадує підприємець.
Знайомство з бізнес-школою, яка допомогла йому отримати грант і розвинути бізнес, розпочалося з листа у теці "Спам" і привело до отримання гранту. За його словами, такий проєкт потрібен в Україні, оскільки працевлаштування людей з інвалідністю — питання доволі складне.
"Я написав коментар під відео, і того ж дня, увечері, мені подзвонили та попросили приїхати. Я виграв грант на безкоштовне тримісячне навчання. Мій проєкт був найкращий. Коли ти думаєш, як підприємець, ти думаєш бізнес-речами", — говорить підприємець.
Пройшовши тримісячне навчання та отримавши гроші на реалізацію своєї ідеї, 150 тисяч гривень, Владислав почав підбирати команду, та зіткнувся з проблемою пошуку приміщення. Зрештою, за два тижні таки купили обладнання і заселилися в цех та почали працювати.
Фото: facebook.com
Грантових грошей вистачило десь на перший місяць роботи, тому одразу мусили почати заробляти. Обладнання, матеріали, люди, рецепти — усе це потребувало коштів.
"Нас просто не розуміли люди, у нас не було попиту. Я зрозумів, що я спробував, але не виходить — я закриваю пекарню. Ми продавали 2 кекси на тиждень, а кекс тоді коштував 120 грн — взагалі нічого заробити неможливо, навіть щоб воно було просто самоокупним. Це було перше вигорання, коли ти розумієш, що — все, більше нічого робити не можеш", — пригадує бізнесмен.
Владислав мав зустрітися з інвестором та повідомити йому про закриття бізнесу натомість 3 дні хворів, а коли прокинувся, зустрівся з товаришем, який порадив не продавати справу і йти далі, поки не закінчаться гроші.
"Це було непросто — прийняти таке рішення. Тоді було справді складно", — розповідає Владислав.
Тепер він — один із найбільш успішних молодих людей в Україні до 30 років, а його пекарня за версією Head Hunter — є найкращим роботодавцем року за 2017 рік. Однак, себе автор стартапу успішним не вважає, оскільки його бізнес, хоч і приносить багато соціальної користі, та приносить недостатньо прибутку. Адже наразі пекарня тимчасово закрилася, хоча за два дні до закриття до неї закупили нове обладнання. У команди, за словами засновника бізнесу, є лише 2 тижні на те, щоб знайти приміщення, людей та вкласти ще грошей, щоб розвиватися далі.
Фото: facebook.com
