Василь Зварич. Фото Світлани Мялик
"І Польща, і Чехія належать до країн, які у величезному авангарді допомоги Україні"
Ви працювали на посаді посла України в Польщі, зараз – у Чехії. Є різниця? Це країни Євросоюзу, вони не так далеко одна від одної…
Насправді і Польща, і Чехія належать до країн, які є у величезному авангарді допомоги Україні. І я тут, зустрічаючись із людьми, дивився, наскільки вони свідомі важливості такої допомоги для України. Те ж саме я відчував і в Польщі. Насправді країни недалеко одна від одної і ментально близькі до України, розуміють, бо пройшли через свій досвід окупації радянської. Тому все це створює відповідний клімат такий, що ми тут почуваємо себе справді не тільки в безпеці, але серед друзів. І ці друзі – і чехи, і поляки – справді перевірені, як кажуть, в біді. Тому я винятково дякую чеському суспільству, чеській владі, президенту, парламенту за таку відкритість і за дуже активний процес допомоги Україні. Ми це відчуваємо на всіх рівнях.
Що найбільше зараз єднає Україну і Чехію? І що найбільше роз'єднує?
Чехи дуже схожі на українців. Українці дуже схожі на чехів передусім тим, що ми однаково любимо свободу. І тому ця любов до свободи, до волі нас зближує. Чехи поважають тих, хто за цю свободу бореться навіть ціною власного життя. Тому ми бачили і в історії наших відносин таку взаємодію між українцями і чехами. Навіть у міжвоєнний період Чехія стала справжнім осередком української інтелігенції, української еміграції політичної, економічної, наукової передусім. Тут був і Український вільний університет, тут був і Педагогічний університет Драгоманова, Українська економічна академія в Подєбрадах. Усі ці інституції знайшли тут справжній прихисток і гостинність й працювали дуже ефективно. І дуже багато між собою співпрацювали дисидентські рухи як у Чехії, так і в Україні. І зараз ці зв'язки між тодішніми дисидентами тривають.
Україна і Чехія підписали три потужні контракти на спільне виробництво боєприпасів і зброї
Невдовзі три роки, як триває розв'язана Росією війна. Чехія надала дуже багато зброї. Це також гуманітарні різноманітні програми. Чехія завжди славилася виготовленням зброї хорошої. Що зараз відбувається? Яка ця допомога? Чи передається зброя і чи створюються спільні підприємства? Ми говорили з урядовим уповноваженим з питань відновлення України Томашем Копечним. Він раніше працював в Міністерстві оборони і він говорив про перспективу спільних підприємств. Яка зараз ситуація?
Допомога з боку Чехії для України насправді дуже різноманітна, масштабна і якщо візьмемо кожен напрямок чи політичний, чи військовий, чи економічний, чи гуманітарний, то тут можна навести дуже багато прикладів. Звичайно, для нас передусім найважливіша військова допомога, тому що ми повинні забезпечити наших воїнів всім необхідним, щоб відбивати російські атаки і перемогти в цій війні. І тут Чехія нам насправді дуже сильно допомагає. У всіх на вустах так звана "чеська ініціатива" по боєприпасах, які нам постачаються з-за меж Європейського Союзу. Це справді дуже хороша ініціатива, оскільки вона дозволила мобілізувати світ, мобілізувати Європу на пошук таких боєприпасів і передання Україні. Йдеться про боєприпаси 155 калібру. Але військова допомога з боку Чехії не обмежується лише "чеською ініціативою". Якщо в рамках загалом усіх калібрів боєприпасів – різні міни, снаряди – уже до кінця року нам Чехія поставила близько 1,5 млн. Це величезна цифра і ми за це дуже вдячні. Але, крім таких прямих поставок, у нас налагоджена дуже хороша співпраця в оборонній галузі. І у нас уже підписані три потужні контракти на спільне виробництво боєприпасів і зброї. І процес цей вже пішов. Це успішні кейси. І я думаю, що саме з Чехією ми можемо впевнено говорити, що це є взірцева співпраця. Тому що передусім йдеться про локацію виробництва на території України. Це те, що ми справді прагнемо, як держава, і працюємо з іншими іноземними партнерами, щоб також це відбувалося.
(1).jpg)
Василь Зварич. Фото Світлани Мялик
Чеський уряд взяв патронат над Дніпропетровською областю
Щодо відбудови України, які ще напрями цікаві чеському бізнесу, щоб допомагати, інвестувати в Україну? Що найбільше відлякує? Можливо, є якісь до вас запити змінити законодавство українське, десь полегшити входження цих коштів?
Дуже важливо, що чеський бізнес не чекає, коли завершиться війна, він уже присутній на українському ринку і вже реалізує дуже багато важливих для нас проєктів. Офіційно чеський уряд узяв патронат над Дніпропетровською областю, де ми вже на сьогодні маємо близько 20 чеських підприємств з обсягом інвестицій майже 12 млн євро. Вони не бояться – це дуже сміливі люди. І це великі кошти. Це приклад для інших країн. І ми дуже за це вдячні, тому що Чехія показує, як справді потрібно діяти в нинішніх умовах. Не чекати, коли закінчиться війна, а працювати вже. Тому що ми потребуємо справді таких партнерських відносин B2B, як називають business to business. І в нас для цього створені всі умови інституційні, працює міжурядова комісія з економічного співробітництва. В нас створені ділові ради при торговельно-економічних палатах, в рамках чеського уряду створений бізнесовий клуб, куди входять близько 200 компаній чеських, які зацікавлені у партнерстві з Україною і уже реалізують певні проєкти з Україною. Тобто співпраця дуже інтенсивна по лінії бізнесу. І я завжди ставлю у приклад колишнього заступника міністра оборони Чеської Республіки, а сьогодні він спеціальний уповноважений з питань відбудови України – Томаш Копечний. Він дуже активнуо позицію відстоює, організовує бізнес-місії в Україну, відвідує Дніпро, Харків, інші міста. І ми бачимо цю допомогу, і наші громадяни її відчувають, і за неї страшенно вдячні.
"Для нас найкращою гарантією безпеки стане членство в НАТО"
Після виборів у Сполучених Штатах і заяв Трампа про завершення війни, завершити це безумство, як він каже, відповідальність покладається, переноситься на Європу. І ми бачимо останнім часом активізацію зустрічей, форматів політиків європейських, дипломатів так само – тобто Європа-Україна. І дуже багато розмов про так зване перемир'я, завершення війни, справедливий мир, нібито перемовини. Але питання, наприклад, умов і гарантій безпеки для України дискутуються. Ми бачимо позицію України, президент Володимир Зеленський каже, що найважливіші гарантії безпеки для України – це НАТО. Яка ситуація в Чехії? Яку позицію відстоює чеська влада? Як Україна подає свою позицію?
Дуже чітку позицію маємо. Для нас найкращою гарантією безпеки стане членство в НАТО. І тому ми разом із чеськими партнерами над цим працюємо. Чеська сторона в цьому нас підтримує. 18 липня ми з чеською стороною підписали так звану угоду про безпекові гарантії. Передусім йдеться про безперебійне постачання озброєння, техніки, боєприпасів, але там також закладені дуже важливі сигнали для подальшої підтримки України на шляху до Європейського Союзу і НАТО. Тому Чехія дуже добре розуміє, що членство України в НАТО є потрібним не лише для нас із точки зору безпеки, але також і для всього Євроатлантичного простору. Тому що досвід, здобутий, на жаль, у трагічних умовах війни, є безцінним для європейських євроатлантичних партнерів. Навіть сьогодні ми бачимо, як досвід український чеська сторона використовує для вдосконалення своєї армії, як вона використовує це для модернізації своїх Збройних сил. Це дуже відповідальний момент. І тому ні в кого тут не викликає сумнів, передусім політиків, які мислять логічно і в інтересах своєї держави, що членство України в НАТО – це вагома додана вартість для безпеки, зокрема Чеської Республіки.
Західні політики, дипломати якось все частіше говорять про ідею, що основою для мирної угоди можуть стати гарантії безпеки для України в обмін на фактичний, хоча і не юридичний контроль Росії над тимчасово окупованими територіями. Яка позиція Чехії на даний момент?
Для президента Чеської Республіки членство України в НАТО є справді важливим пріоритетом. І він говорив про те, що немає жодних перешкод для членства України в НАТО навіть сьогодні в умовах, коли частина території України залишається під тимчасовою окупацією Росії. І це був дуже потужний сигнал з його боку. Відбулася відеорозмова двох президентів. І ця позиція теж була підтверджена. Ми в особі президента Чехії Петра Павла маємо надійного союзника і прихильника не тільки членства України в НАТО, але й повноцінної перемоги України у війні з російським агресором. Усі тут розуміють, що це не є війна лише між Україною і Росією. Не йдеться про якийсь локальний конфлікт і не йдеться про якісь території. Всі розуміють, що російський агресор поставив перед собою більш глобальні цілі, зокрема вплив на загальносвітову, загальноєвропейську архітектуру безпеки. Він порушив міжнародне право, порушив недоторканність кордонів суверенної української держави і за це він повинен понести відповідне жорстке покарання. Тому агресор не задовольниться будь-якими частинами території, а лише отримає додатковий стимул йти далі.
І чеська сторона прекрасно це розуміє також із точки зору власного досвіду. Тут дуже добре пам'ятають Мюнхенську угоду – тут називають її зрада, тому що це дійсно була зрада, коли 1938 року великі країни Європи вирішили віддати фактично Чехословацьку державу на поталу агресору (тодішній нацистській Німеччині на чолі з Адольфом Гітлером – ред.), намагаючись таким чином уникнути війни. Насправді менш ніж через рік вибухнула Друга світова війна. Такі прецеденти підтверджують, що будь-які спроби умиротворити агресора не призводять до стійкого тривалого миру, а лише заохочують агресора до ще більш масштабної війни. Тому, базуючись на цьому принципі, на цьому досвіді, ми з чеською стороною дуже ретельно пропрацьовуємо всі можливі подальші дії, щоб досягти повноцінного, справедливого миру. А цей мир можливий тільки на засадах міжнародного права, що пропонує президент України. Тому тут ми маємо спільну позицію і від неї не відступимо.
"ЄС – наша мета і ми впевнено та послідовно рухаємось до неї"
Треба знати історію, щоб мати майбутнє… Хочу запитати вас про Східне партнерство, яке є частиною європейської політики сусідства. Для Чехії Східне партнерство є одним із ключових напрямів зовнішньої політики. І навіть є уповноважений Східного партнерства Давід Стулік. Як ви бачите роботу в цьому напрямку? Ми знаємо, що Польща буде головувати в Раді ЄС. Яка є тут співпраця Україна-Чехія-Польща, щоб наблизити членство України в Євросоюзі?
Ми завжди будемо пам'ятати, що саме під час чеського головування в Раді ЄС Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. І зараз ми сподіваємося, що під час голосування Польщі в Раді ЄС ми розпочнемо практичні переговори щодо членства в ЄС. І тут ми маємо повну підтримку з боку чеської сторони і будемо разом над цим працювати. Чеська сторона відкрита, вона готова обмінюватися своїм досвідом європейської інтеграції, а він для нас має важливе значення. Тому рухаємося тільки в напрямку членства ЄС і ніяких альтернатив цьому ми не бачимо і не підтримуємо. А Східне партнерство – це важливий проєкт, який має підготувати нас до майбутнього членства в ЄС, а не бути альтернативою будь-якою для членства в цій структурі. Тому цілі наші спільні. Європейський Союз – це наша мета і ми впевнено та послідовно рухаємось до неї.
Василь Зварич і Світлана Мялик
Загалом у Чехії мешкають майже 600 тисяч українців
Хочу запитати про українців у Чехії, українських вимушених переселенців. 700 000 було українців на початку повномасштабної війни. Зараз це десь 340-350 тисяч. Українці заплатили колосальну суму податків. Бо більшість українців працюють легально і платять податки до чеського бюджету. І таким чином це теж великий плюс для чеської держави. Розкажіть, як взагалі тут українці, які умови зараз для них створені? Чи залишаються тут українці, чи виїжджають?
Є зараз близько 370 тисяч українців. Але ми не забуваємо про те, що до повномасштабного вторгнення тут уже проживало і працювало близько 200 тисяч громадян України. Тобто, загалом ми можемо говорити, що тут є майже 600 тисяч українців. І це дуже багато. За кількістю громадян України Чехія на третьому місці після Німеччини і Польщі. Тому цей показник дуже високий. Тут дуже високий показник працевлаштованості українців. Українці – дуже працьовитий народ і Чехія створює їм для цього відповідні умови. Вони тут працюють, заробляють гроші, утримують самі себе і платять податки у бюджет Чеської Республіки. І буквально цього року тенденція почала змінюватись в напрямку переваги тих виплат, які українські громадяни платять своїми податками в бюджет Чеської Республіки над сумою соціальних виплат українським гостям тут. І різниця величезна, тобто в чеських кронах це 5,7 мільярдів крон. Якщо перевести в долари, то це буде десь 250 млн доларів. Тобто це лише за три квартали цього року. І така тенденція постійно зростає.
Тому українці не є тягарем для чеського бюджету, а навпаки є доданою вартістю для чеського бюджету. І ми це постійно наголошуємо, особливо коли чуємо від політиків, які намагаються зробити українців винними в своїх економічних проблемах. Ми пояснюємо, що ця різниця йде на плюс. І з цієї різниці чеські громадяни отримують і заробітну плату, пенсіонери отримують пенсію, медичний захист. Уявімо собі, що українці звідси швиденько виїдуть. Хто заповнить робочі місця, які вони зараз займають? Економіка може справді від цього постраждати. І ці люди, які зараз кричать, що треба менше допомагати українцям, треба, щоб українці виїхали з Чеської Республіки… Ми, звичайно, не проти, щоб усі українці, які тут, приїхали в Україну уже навіть завтра, тому що в нас є що робити в Україні: і відбудовувати, і край боронити. Але, з іншого боку, ми виступаємо за те, щоб тим українцям, які тут, були забезпечені відповідні права та їхні інтереси були забезпечені, щоб вони тут себе почували, як у гостях у доброго приятеля. Я щиро пишаюся українцями, тому що вони віддають себе важкій праці і вони хочуть привнести позитив і в чеське суспільство. Ми не приїхали сюди, щоб тільки отримувати і просити допомогу, але також даємо щось від себе. Ви пригадуєте ситуацію, коли були тут страшні повені, від яких постраждало дуже багато чеських громадян. То українці одні з перших заявили про те, що готові допомогти. І багато з них допомагало і коштами, і своєю фізичною роботою. І українська держава теж одна з перших відгукнулася, ми також надали чеським колегам певне обладнання для боротьби з наслідками повеней. Ми тут для того, щоб бути теж солідарними. Ситуація, коли дійсно ця солідарність є потрібною. І українці можуть багато привнести доброго сюди в чеське суспільство.
2025-й рік. Які пріоритети дипломатичної політики України ви бачите? Які виклики і найважливіші завдання ви ставите на новий рік.
Перше ключове завдання – перемога України. Для того, щоб ми здобули цю перемогу, ми маємо дуже-дуже сильно працювати. І передусім йдеться про безперебійні поставки озброєння, боєприпасів для Збройних Сил України, щоб Україну було належним чином посилено. Єдність європейська, сила, мир через силу – це пріоритет для нас усіх. Ми розуміємо, що Путін не зупиниться сам добровільно, поки його не зупинять силою, тому нам треба цю силу і єдність проявити і далі зміцнювати наші відносини. Я вважаю, що відносини досягли вже рівня стратегічного партнерства. Це означає, що в нас є величезний потенціал у різних галузях. Попри війну, попри російську агресію ми повинні розвивати і економічну співпрацю, ми повинні реалізувати і проєкти з відбудови України. Ми знаємо, що чеський уряд визначив для себе кілька пріоритетних напрямків і ми в них будемо також співпрацювати. Йдеться про інфраструктуру, про енергетику, систему охорони здоров'я і вже є напрацьовані проєкти. Кілька місяців тому біля Львова була відкрита одна з найбільших вітрових електростанцій і це все зробила чеська компанія. Проєктів дуже багато, проєкти стратегічної ваги і ми будемо далі працювати над примноженням таких проєктів, щоб це був реальний результат для наших обох народів і для всієї Європи. Звісно, європейська інтеграція, звісно, запрошення України до НАТО. Тобто, це ті незаперечні пріоритети, над якими буде працювати дипломатія не тільки тут, у Чеській Республіці, але в усьому світі.
