Цензура і політика
"Взагалі поза політикою зараз немає нічого. І поза політикою зараз немає нічого ні в Україні, ні в будь-якій іншій країні світу. Тому що ми бачимо всі ці процеси, які відбуваються з державами, бачимо, як змінюються політики держав. Ми бачимо, як відбувається гігантське переселення народів з різних причин. Головно з політичних причин. Ми бачимо, яка кількість воїн зараз точиться на Землі", — зазначила заступниця міністра культури Ірина Подоляк.
За її словами, міністерство культури, молоді і спорту буде будувати свою роботу базуючись на тезі, що цензура є забороненою в Україні.
"І про це каже закон, про це каже Конституція України. В Україні немає органу, який здійснює цензурування, тому що ми не є тоталітарна держава", — додала вона.
Водночас Подоляк пояснила, чому є певні обмеження, які пов'язані з захистом інформаційного поля.
"Якщо ми можемо подивитися з іншого боку - у нас є певні регулювання і обмеження, пов'язані з Росією, як з країною яка напала на Україну, яка анексувала наші території, яка вбиває наших військових і не тільки військових, яка викрадає наших громадян. І тут поняття цензура не повинно застосовуватися. Це держава Україна регулює присутність на своїй території російського контенту, російських громадян, які власне представляють Росію - державу-агресора. І держава Україна має право це робити. Зрештою, багато держав так само регулюють своє законодавство в тому числі і своє інформаційне поле захищають".
Заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак також наголошує, що цензури немає, а є регулювання з метою захистити національну безпеку.
"Українське законодавство немає заборонного характеру. Ми нічого не забороняємо. Просто в Україні запроваджена так звана дозвільна система, яка регулює надходження з країни-агресора російського контенту - чи це кінофільми, чи це книжкова продукція", — наголосив він.
"Україна насправді є демократичною державою. Я б сказав навіть занадто ліберальною. Бо в умовах військових дій, умовах інформаційної агресії, інформаційної експансії, на мою думку, українська держава мала б діяти набагато жорсткіше стосовно того, щоб вибудувати систему захисту свого гуманітарно-інформаційного простору. Бо власне ця війна, яка йде по сьогоднішній день, - це війна за збереження Україною власної ідентичності", — додав Червак.
Декомунізація
Ірина Подоляк каже, що не проблемою є те, що зображує мистецький твій, є проблема наративу.
"Це не проблема, що зображено на полотні чи на стіні в вигляді мозаїки. Це не несе загрозу національній безпеці України. Це проблема наративу. Це проблема така, що наші культурні менеджери, наші музейники, перш за все, наші мистецтвознавці, повинні були б просто розробляти наративи, пояснювати людям", — упевнена вона.
Богдан Червак вважає, що насправді Україна з декомунізацією спізнилася, закон потрібно було ухвалювати ще в 1991 році.
"І ми б сьогодні не мали таких дискусій, які ми маємо. Бо ці дискусії, з точки зору цивілізованої європейської держави, це вже є анахронізм. На мою думку, ніяких пам'ятників Щорсів в Україні взагалі не повинно бути. Це аномалія, коли в центрі Києва, столиці незалежної української держави є пам'ятник якомусь Щорсові, з історичної точки зору абсолютно сумнівній особистості. Це один із міфів, який нав’язувала радянська пропаганда, а тепер московська пропаганда для того, щоб колонізувати українські землі. Тому це є велика ганьба, що до цього часу такий памятник, така потвора ще є у Києві", — вважає Червак.
Хор Верьовки і Квартал 95
З точки зору українського законодавства під час виступу нічого ж не було порушено.
"Суспільство насправді дуже тверезо прореагувало на цю ситуацію. Це питання насправді лежить в моральній площині. Що, для чого і про що? Оцінка була дана і суспільством, оцінка була дана і міністром, і я про це сказала. Я вам більше скажу, що керівництво хору Верьовки, можливо, весь хор Верьовки є в ненайкращому психологічному стані. Я думаю, що для них це було диким уроком. І я сподіваюся, власне, що ці колективи, які принаймні фінансуються за кошти платників податків, будуть в подальшому розуміти, що межа повинна бути", — пояснила Подоляк.
Богданові Черваку імпонує реакція частини суспільства на таку "моральну аномалію".
"Єдине, що мені не подобається, це коли от ця акція переростає в цькування національного хору. Бо мине час і всі будуть пам'ятати, хто такий хор Верьовки, але про тих, хто його цькував і які паплюжив всі абсолютно забудуть. Тому це справді є урок. І думаю, що колектив 10 раз подумає перед тим, як йти на "95 Квартал", чи якийсь корпоратив, що співати і як. Тому нехай роблять висновки".
Ірина Подоляк. Фото Твоє місто
