Верховна Рада 12 листопада схвалила в першому читанні законопроект "Про деякі зміни до закону про вищу освіту". Євген Ніколаєв зазначає, що зміни у вищій освіті назріли, більш того, затверджені у першому читанні нововведення — лише початок реформування освіти.
"Законопроект запроваджує маленькі зміни і на наступний рік розробляються інші зміни — більш системні, більш суттєві, які теж треба запроваджувати для того, щоб вирішувати ці проблеми сектору вищої освіти, які ми маємо сьогодні", — говорить експерт.
Підтриманий депутатами законопроект передбачає зміни одразу до кількох законів України: "Про вищу освіту", "Про освіту", "Про фахову передвищу освіту" (раніше її називали професійно-технічною освітою).
У новому законі запроваджується розширення поняття професій, для яких запроваджено додаткове регулювання — так звані регульовані професії — професії, для яких держава встановлює додаткові вимоги до працівників порівняно з наявністю диплома про вищу освіту.
"До прикладу, якщо ви хочете бути нотаріусом, ви повинні мати певний стаж роботи юридичної, маєте складати певний іспит. Хочете працювати суддею — так само певні додаткові вимоги. Планується запровадження додаткових вимог — посилення, скажімо, в сфері правознавства в юридичних науках, додаткові вимоги для інших професій, ніж нотаріус і суддя, плануються запровадження додаткових вимог до лікарів, порівняно з просто одержанням диплома. Дискутуються певні заходи післядипломної освіти перед початком роботи вчителів, але це на сьогодні під питанням — з огляду на нестачу тих людей, які взагалі хочуть робити кар'єру вчителя", — говорить Євген Ніколаєв.
Велика частина законопроекту стосується змін в управління вишами, зокрема, вони матимуть менше бюрократичних процедур під час ліцензування. Євген Ніколаєв пояснює:
"Ліцензування й одержання дозволу на організацію освітньої програми, на започаткування освітньої програми перед тим, як ви починаєте перший набір студентів. У сфері медичної освіти за останні два роки ми побачили, що немедичні заклади вищої освіти, університети класичні або педагогічні або технічні, почали одержувати ліцензії на підготовку лікарів. Чому це робиться? Україна за останні років чотири стала потужним експортером послуг з підготовки лікарів-іноземців. Це та частинка сектора вищої освіти, по якій ми маємо дуже стрімке зростання кількості іноземних студентів за останні 3-4 роки. Вчаться вони не безкоштовно, мінімальна офіційна вартість контракту, залежно від спеціальності і залежно від конкретного університету, 2-2,5 тис доларів на рік, максимальна минулого року була в одному університеті 4,8 тис. доларів. Тобто, ми, в середньому, говоримо про три-чотири тисячі доларів на рік, які іноземні студенти офіційно сплачують до університету".
Новий пункт у цьому законопроєкті закладає і певні зміни для самих студентів, зокрема — підвищуються вимоги до бакалаврських робіт і перевірки наявності у них плагіату. Вже два роки діє загальна норма про недопущення плагіату, уточнюється чинне законодавства в частині того, що копіювати, списувати фрагменти дипломних робіт є неприйнятним, і це дає підстави для неодержання диплому.
"Ми очікуємо, що тепер більше університетів будуть змушені це робити. Тому що не всі хочуть не допускати плагіат студентів, а більше націлені на те, щоб випускати максимальну кількість студентів, і видавати їм дипломи. Тепер має підвищитися відповідальність за відповідні порушення", — говорить експерт.
Низка новацій чекає і на вступників. Найперше — на перелік категорій випускників, які матимуть переваги при вступі. Також запроваджується мотиваційний лист як 1% конкурсного балу.
"Він важливий для найсильніше підготовлених абітурієнтів, у кого найбільші бали. Деякі наші університети казали: ми не можемо розрізнити між двома дуже сильними абітурієнтами, нам треба дивитися на їх мотивацію", — розповідає Євген Ніколаєв.
Фото: Pixabay
