Дефіцит зовнішньої торгівлі для України є драматичним – Ігор Гужва

Дефіцит зовнішньої торгівлі для України є драматичним – Ігор Гужва

Чому в Україні збільшується дефіцит зовнішньої торгівлі та що це означає для держави, в ефірі Українського радіо пояснив Ігор Гужва, доктор економічних наук, директор "Центру розвитку ринкової економіки", експерт у сфері міжнародної торгівлі.

0:00 0:00
10
1x

Ігор Гужва зазначив, що Україна є не єдиною країною, в якій зростає дефіцит зовнішньої торгівлі, але саме в українському контексті ця ситуація є "драматичною".

"Ми з вами не є емітентами валюти, більшість розрахунків у нас відбуваються у гривні. Якщо, скажімо, ми експортуємо на 40 млрд, а імпортуємо на 70 млрд, нам потрібно чимось покривати цю різницю. І ця різниця покривається за рахунок нових запозичень. Нові запозичення – це нові зобов’язання, нові відсотки, які ми маємо сплачувати. І так ситуація затягується все більше і гостріше", – зазначив експерт.

Він додав, що дефіцит платіжного балансу в Україні щороку зростає на 3 млрд доларів. Це пов’язано зі структурою міжнародної торгівлі в Україні, адже Україна зазвичай експортує сировину або продукти першого ступеня переробки.

"Якщо ми експортуємо товари з низькою обробкою, низьким рівнем доданої вартості, то ми й валютної виручки, і зайнятості так само отримаємо у рази менше. Замість нас це робить хтось інший. Якщо ми подивимось  на ланцюжки доданої вартості, ми побачимо цікаву річ: ми експортуємо сировину, з якої робиться продукція, яка потім завозиться до нас в країну. Таких прикладів багато: експортували ліс-кругляк – імпортували меблі, папір, сірники. Те ж можна говорити і про вироби з металів та багато іншого", – перерахував Ігор Гужва.

Українська обробна та переробна промисловість майже не зростають, і це є системною проблемою, переконаний експерт.

"Наша обробна та переробна промисловість цього року зросла усього на 0,1%. Це системна проблема: у нас немає Міністерства промислової політики, немає у Верховній раді комітету відповідного, у нас взагалі немає промислової політики. Такі умови, що нам простіше імпортувати та реалізовувати продукцію тут, аніж її виробляти. Ті, хто виробляє, роблять це не завдяки, а всупереч діям влади", – говорить Ігор Гужва.

Втім, додає експерт, в силу технологічного прогресу Україна вже не може бути конкурентоспроможною у певних галузях, якщо порівнювати з тим же Китаєм.

"Наприклад, якщо говорити про деревообробне обладнання. Поки ми наздоженемо їх рівень – відверто кажучи, простіше купити. Правильно це чи ні? Я думаю, потрібно розвивати (імпорт продукції та обробну промисловість – ред.) паралельно", – переконаний експерт.

Фото: agropolit

Останні новини
Енергетична стійкість Балтійського регіону: від нових залежностей до регіональної співпраці
Енергетична стійкість Балтійського регіону: від нових залежностей до регіональної співпраці
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
Інтернет-блекауту в Києві чи Україні не буде — Павло Бєлоусов
Інтернет-блекауту в Києві чи Україні не буде — Павло Бєлоусов
Козацьке фентезі, чорна комедія і Курбас: Максим Голенко про новий сезон Театру Заньковецької
Козацьке фентезі, чорна комедія і Курбас: Максим Голенко про новий сезон Театру Заньковецької
Новини по темі
"Гривня проходить цей шлях разом із нами": національна валюта і велика війна
Мінімум дві SIM-карти і два провайдери: поради експерта, як не залишитися без інтернету під час блекаутів
Великий бізнес проти ініціативи збільшити ПДВ до 21% — Руслан Чорний
67% видатків — на безпеку й оборону: аналіз проєкту бюджету 2027 від Євгена Невмержицького
"Або померти від дрона, або від голоду": розповіді очевидців про голодомор в Олешках, який росіяни влаштували у XXI ст.