"Все почалося зі збору з термосами на Майдані Незалежності, коли я про все це дізнався. В той момент я був на студії і зі студії на Майдан і приїхав", – пригадав Сергій Фоменко.
За його словами, під час Революції Гідності він не займався творчістю в повному розумінні: "Я би скоріше дивився на це не як на творчий процес, а як на процес соціально-політичний, коли музика лише доповнювала мій настрій. Під час Майдану не писалося жодної пісні, лише виконувалися.
"За ці шість років у мене з’явилася більша ясність щодо цих подій. Можна це назвати й переосмисленням, чого в межах країни у дуже великої кількості людей, на жаль, не відбулося. Але, як казав мій друг Леонід Кантер: "Для багатьох із нас був Майдан і Революція Гідності, а для дуже багатьох цього не відбулося". Для мене ж гідність – це відчуття поваги до своєї рідної землі, держави, мови, людей, культури, ідентичності. Не хотілося б говорити пафосно, але це те, що називається громадянське відчуття і обов’язок", – зазначив музикант.
Сергій Фоменко переконаний, що для українців ще не закінчилась Революція Гідності: "Зараз відбувається болючий для багатьох людей урок. Таке відчуття, що ті люди, які не зрозуміли, що відбулося за ці шість років, мають це обов’язково зрозуміти. Цей урок має бути вивчений тими, хто за всякої можливості намагається не говорити, не дивитися і не думати. І сприяти цьому має держава: велика роль полягає в освіті, культурному процесі, інформаційній політиці держави й національно-патріотичному вихованні".
ФОТО: Типовий Франківськ
