Що зараз собою уявляє "Mad Heads"? Наразі маємо дві версії відомого музичного бренду — Mad Heads UA та Mad Heads CA.
"Mad Heads" — це велика родина, яка на сьогодні має два офіційних відділення. Українська, київська частина, знаходиться тут. Там мій брат Максим Красноокий, який один із самих старих учасників гурту. Уже понад 20 років ми разом із ним грали. І також декілька учасників, які були останній час, там з’явилися нові люди.
Як часто буваєш в Україні?
Я намагаюся бувати в Україні якнайчастіше, настільки виходить. Але оскільки в Канаді й ще в Америці з’являється все більше цікавих різних проектів, а паралельно ми там дещо для України готуємо, то виходить, що я там проводжу набагато більше часу. Звісно, я б із задоволенням давав більше концертів, і не тільки в Києві, але це потребує серйозної підготовки. Думаю, що можливо в наступному році ми зробимо щось більш масштабне.
Як гурт існує без вас тут в Україні?
Хлопці виступають регулярно. Їх можна чути в Києві практично щомісяця. Також вони виступають на великих сценах, на великих фестивалях усією Україною. Ідея була така: музиканти люблять цю музику й не хочуть забувати ці пісні, прихильники гурту потребують це чути наживо — тому українська частина гурту виступає без мене. Знайшли талановитого молодого вокаліста Михайла Безушка. Мені дуже подобається його стиль.
Чи ти впливаєш на українську частину?
Безумовно. У нас уже навіть були зміни. Був один новий фронтмен, це був хороший вокаліст, інакше б його не взяли. Але там не склалися пазли. Тому шукали іншого. Були своєрідні кастинги. Я не приймав в усьому участь. Важливо було, щоби люди, які власне виступатимуть та проводитимуть разом багато часу, шукали людину, яка підійде саме їм і впишеться в колектив. От зараз це відбулося. З’явилося декілька вперше в історії "Mad Heads" нових пісень. В "Mad Heads UA" з’явилися зовсім без моєї участі. Деякі, навіть, з’явилися в ефірах, навіть знято відео. Разом із тим є нові пісні за моєї участі.
Чим ти займаєшся в Канаді? Ми знаємо, що ти відкрив власну музичну школу в Торонто.
Вона ще в процесі. Вона є, але в нас поки що немає будівлі. Є команда ентузіастів-музикантів, які готові передавати свої знання. Ми вже це робимо, ми маємо певний досвід. Є учні, які хочуть вчитися, але поки що це індивідуальні заняття. Коли ми їх вивчимо грати на різних інструментах, то ми можемо їх збирати в групи — тоді це буде щось цікавіше.
Окрім Канади, ти ще й у США почав їздити?
Насправді це все відбувалося одночасно. Я просто базуюся в Торонто через певні причини. Мені дуже подобається це місто, бо там багато українців. Це найбільш українське місто за межами України. Це дуже активна потужна спільнота, з якою всі рахуються і яку поважають. У Канаді й зокрема в Торонто українцем бути круто. Насправді це якраз той момент, який хочеться там підчепити й сюди повернути. Я думаю, що в Україні ця свідомість прогресує. Останні років десять активна частина суспільства все більше починає цінувати свою українськість, вивчати її та цікавитися нею. Звісно, цьому сприяють і трагічні події, через які ми проходимо. А втім, результат є позитивним. Взагалі коли здалеку дивитися на щось велике, то розумієш ці процеси набагато краще. Чим далі я від України від’їжджаю, тим більше її люблю. Тим краще розумію моїх рідних людей, які тут є, тим краще розумію, наскільки ми круті. Ми не розуміємо, наскільки багато ми досягли за короткий час незалежності.
Розкажи докладніше про канадський склад гурту. Там українці чи канадці?
Це нове і для нас. Насправді я не планував збирати в Канаді "Mad Heads". Просто так вийшло, просто з'явилися музиканти, з якими ми познайомилися, для яких музика "Mad Heads" мала дуже велике значення. Це переважно українці, які живуть у Торонто. Це дуже талановиті музиканти. Ми просто тусувалися разом і вирішили, чому б нам тоді не грати разом пісні "Mad Heads"? Там є кому слухати і є кому грати. Нам тільки не вистачило знайти достатньо якісних українського походження духовиків (трубачів). Тому це канадці.
