Анна Онуфрієнко зазначила, що Сергію Лозниці вдалося знайти фінансування для свого фільму в Нідерландах. "Шкода, що не в нас. Ця тема як про Україну, так і про Росію, Радянський Союз кінця 1920-х років і про початок сталінських репресій. Ми би також мали фінанасувати такі фільми".
Анна Онуфрієнко розповіла, що фільм не планують показувати у широкому прокаті, бо він доволі специфічний. "Фільм надзвичайно цікавий. Мабуть, Лозниця — один із найцікавіших сучасних українських режисерів. Він щоразу для свого фільму винаходить нову форму: як для художніх, так і для документальних. Це не зовсім глядацьке кіно. Глядач має бути згодний на те, що він іде на цей експеримент і він готовий грати за умовами, які пропонує режисер", — сказала вона.
Історикиня зазначила, що "Процес" — це телепортація в кінець 20-х років: "Ми на дві години опиняємося в судовій залі 1930 року. Там відбувається суд проти Промислової партії, якої насправді не існувало. Людина фізично опиняється там. Глядачі відчувають певну монотонність цього процесу, але вони не можуть фізично звідти піти, бо це затягує. Це в чомусь людожерські судові обставини. Але, з іншого боку, вони якимось дивним чином занурюються глядача в цю ситуацію".
Вона зазначила, що події фільму відбуваються протягом 13 днів — з 25 листопада по 7 грудня. За її словами, стрічка "Процес" — не лише про минуле.
"Лозниця багато говорить в інтерв’ю, що цей фільм про сучасність. Тобто йому не потрібно було давати якийсь закадровий голос, щоби глядач розумів, що цим фільмом він говорить про процес Олега Сенцова, інші процеси, які відбуваються зараз у Росії і, можливо, про судову систему, яка й у нас ще недосконала. В одному обговоренні він казав, що коли до влади прийшли більшовики, то найперше вони зруйнували судову систему. Протягом радянських часів вона не була відновлена", — сказала вона.
У стрічці показано одну із перших гучних судових справ, сфабриковану проти технічної інтелігенції того часу — знаменитий процес проти т. зв. "Промислової партії", який відбувся майже 90 років тому в Москві. Підсудні провідні інженери країни визнають сфальшовані звинувачення у спробі державного перевороту та отримують смертний вирок. "В судовій залі відбувається оцей постановочний перформенс, коли технічна інтелігенція публічно займається самолінчуванням. Це якийсь театр із прожекторами, записом звуку, але це дійсність. Недарма один кінокритик назвав цей фільм архівним хорором", — додала Анна Онуфрієнко.
Показ фільму відбудеться в рамках паралельної програми "Музей кіно: Виставка ВУФКУ. Lost & Found" Довженко-Центру. Анна Онуфрієнко докладніше розповіла про виставку: "Ми намагалися не представляти культурний історичний контекст, якимось чином передати атмосферу того часу, але й поговорити саме про цю організацію як адміністративну, успішну, розповісти про її зв’язки із закордоном. У 1920-х роках кінематографісти ще багато подорожували, вчилися, їздили на покази та виставки".
Нагадаємо, що світова прем’єра фільму "Процес" відбулася у 2018 році на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь у позаконкурсній програмі. Згодом його показали на екранах найпрестижніших міжнародних кінофестивалів у Карлових Варах, Белграді, Торонто та інших.
Докладніше про київську прем'єру фільму "Процес" Сергія Лозниці тут.
Джерело: https://www.facebook.com/events/735016573666381/
