"Я народжена в Хабаровську. Мій батько – українець, а мама – росіянка. Потім ми жили вже в Україні, на Херсонщині, де з українством завжди були проблеми. Тому до цього питання я прийшла свідомо і дуже велику роль зіграли "шістдесятники", до яких я теж належу, і Клуб творчої молоді, який створив Лесь Танюк. Я часто думаю: хлопцеві було 19 років і раптом він встає і задумує це все – підтримати цінності розстріляного відродження. Звісно, Клуб одразу захотіли закрити, адже його злякалась партія. А мене в той час забрали в київський міськком комсомолу, де всі творчі колективи – театри, кіно – були під моїм кураторством. Власне, й Клуб творчої молоді мені передали і зобов’язали за нього відповідати. Оскільки для мене світ ділиться на дві частини – талановитих людей та ні – я одразу перейшла на їхній бік, коли побачила Леся Танюка, Аллу Горську, Вінграновського, Ліну Костенко, Івана Дзюбу. Кожен з цих людей – планета", – розповіла Неллі Корнієнко.
За її словами, Клуб – це творчий кластер, який закладав майбутнє України, адже модернізувати країну треба тільки на базі культури, а не економіки: "Культура – це нелінійна відкрита система, яка сама може підтягнути економіки, навіть ті, які впали. Наприклад, Франція колись була вторинною державою, до того, як прийшов президент, який оттак перебудував. Зараз це робить Китай".
"Курбас, я думаю, теж будував би країну на фундаменті культури, а також етики та моралі. І критерії політики мали би бути виключно моральними, адже коли будуть такі критерії, державотворення буде відбуватися динамічно і модернізуватися навіть за рахунок самовпливу", – підсумувала директорка Національного центру театрального мистецтва Неллі Корнієнко.
