"Коли ми піднімали проблематику відтіку молоді з України, ми відштовхнулись від цифри в 6,3 мільйона людей, які виїхали за 2016-2017 роки. Ми знаємо, що офіційна статистика говорить, що на сьогодні чисельність населення України становить 42 мільйони. Якщо ми будемо продовжувати відпускати своїх людей закордон такими темпами, то через шість років ми будемо змушені повісити величезний замок на наших кордонах, бо нікого не залишиться тут", – розповіла Тетяна Сахарук.
За її словами, це глобалізацій ні процеси, з якими ми нічого зробити не можемо: "Але програми підтримки людей в Україні та залучення нових людей до нас, в першу чергу йдеться про спеціалістів, повинні бути. Маю на увазі державну та бізнесову підтримку".
"Ми майже втратили довузівську технічну освіту, за статистикою на сьогоднішній день більш ніж на 64% випускників таких закладів втрачено. Звичайно, на це впливає й зменшення кількості населення, адже дітей, які закінчують середню школу поменшало на 37%. Але самих закладів, які дають таку освіту, теж поменшало в чотири рази в порівнянні з періодом Радянського Союзу. Сьогодні є трендом те, що діти обирають інші спеціальності: юристів, програмістів, менеджерів. Аби стимулювати інтерес до технічних професій, має бути державна програма підтримки, адже такий фах має бути привабливим. А поки що в нас інші тренди і ніхто з цим не бореться, ніхто не показує, що можна бути дуже успішним спеціалістом в українській чи зарубіжній компанії, маючи освіту того ж інженера", – зазначила директорка глобального договору ООН.
Вона розповіла про ініціативу організації щодо вирішення цієї проблеми: "Нам треба залучати молодь, тому ми започаткували конкурс, який підтримало п’ять великих компаній та Міністерство економічного розвитку. Ми запропонували студентам подивитися на проблематику відтоку людського капіталу з України і несподівано отримали 78 студентських команд з 53 ВУЗів, які вважають, що це проблема і вона стосується саме їх. Зараз вони працюють на першій стадії, коли мають запропонувати журі своє бачення з боку держави та бізнесу, адже й бізнес має можливості запропонувати студентам пільгові умови праці. Якщо подивитись на досвід іноземних країн, то, наприклад, у Польщі є державна стратегія, коли всі молоді люди до 26 років звільнені від оплати податків".
"Щодо старших осіб, то вони зараз є тою силою, яка працює на великих підприємствах: за статистикою середній вік технічного працівника становить 41 рік. І якщо подивитись на цілі сталого розвитку до 2030 року, то середній вік таких людей становитиме 54 роки. Тобто це ті самі люди, які будуть продовжувати працювати, бо рівень технічної освіти в нас знизився в багато разів", – наголосила Тетяна Сахарук.
Але все ж таки, вважає експертка, вже зараз компанії відчувають нестачу молодих кваліфікованих працівників і конкурують за них, в тому числі не лише зарплатою: "В сусідній Польщі оплата праці для простих працівників на 40% вища, тому українські компанії в наших економічних умовах не можуть конкурувати лише цим. Але є багато й інших важелів, які дозоляють людині залишатися працювати в рідному місті, зі своєю родиною, мати житло".
"Для того, щоб українські працівники рідше виїжджали за кордон і частіше поверталися назад, ми маємо об’єднати зусилля всіх: бізнесу, громадського та академічного сектору. Ми повинні підвищувати рівень освіти, робити ї якіснішою. Проте дуже важливу роль все ж має відіграти держава, тому що і в Польщі, в і Німеччині є спеціальні програми залучення людей, зокрема, й до ВУЗів", – підсумувала Тетяна Сахарук.
ФОТО: pixabay
