"Коли ми говоримо про Інтернет, то доступ до Інтернету — це одна з фундаментальних речей для того, щоб люди могли мати доступ до прав людини. У багатьох країнах, де існують або авторитарні режими, або контроль держави над засобами масової інформації, Інтернет є чи не єдиним джерелом отримати правдиву й об’єктивну інформацію. Інтернет — це також доступ до освіти. Для багатьох країн він також є можливістю висловлювати свою думку в цих країнах та організовувати мирні зібрання. Тобто Інтернет — це ключове, і максимальна кількість людей повинна мати доступ до Інтернету", — зазначила Марія Гур’єва.
Проте речниця Amnesty International наголосила, що Facebook та Google мають настільки великий вплив, що доступ до них асоціюється з доступом до Інтернету, тобто автоматично прирівнюються ці поняття.
"Проблема полягає у тому, що коли ми говоримо про Інтернет, ми автоматично думаємо про декілька компаній, які мають свого роду монополію на певні сегменти Інтернету. І дві з них це Facebook та Google. Це не Інтернет, а корпорації, зареєстровані в Штатах, які мають певну бізнес-модель і отримують прибуток. Через те, як вони функціонували, вони мають надзвичайно великий вплив, і фактично поряд з цим впливом немає жодних механізмів контролю над діяльністю цих корпорацій, оскільки жодна держава зараз не може впливати і створювати жодні регуляторні механізми відповідальності для діяльності Facebook та Google. Відповідно, ці компанії можуть робити все, що їм завгодно", — сказала вона.
Експертка пояснила, як корпорації порушують ваші права, використовуючи ваші персональні дані.
"Довгий час ті дані, які про нас збирались, коли ми знаходились в Інтернеті, вважались певним побічним продуктом, і тому на них не звертали увагу. Але відносно недавно технічні корпорації зрозуміли, що дані, які ми лишаємо, є золотою жилою для прибутку, і на них почали заробляти гроші. Коли людям кажеш, що Facebook збирає їхні персональні дані, дані з їхніх особистих повідомлень, вони відповідають, що вони нічого кримінального не пишуть, тому нехай збирає. Ці дані використовують рекламодавці, які потім таргетують на вас рекламу, зокрема політичну, які дуже вузько сегментують профілі людей і груп, і на вас дуже точно таргетується реклама, що створює величезний простір для дискримінації і маніпуляції. Facebook вже робить певні кроки, щоб захистити приватність, проте вони не несуть реальних результатів саме через цю проблемну бізнес-модель", — зазначила Гур’єва.
Речниця Amnesty International підсумувала, що "обов’язок урядів і людей тиснути на ці корпорації, якимось чином взяти їх під контроль з урахуванням прав людини. Не можна просто заборонити Facebook, цензурувати пошукові видачі Google, бо це буде порушенням прав людини. Але можна тиснути, щоб компанії переглянули свою бізнес-модель. Вони все одно отримуватимуть прибуток, проте питання полягає у тому, як вони його отримуватимуть. І вони можуть створити модель, яка не буде поляризувати та дискримінувати людей. І також вони можуть дати людині вибір, чи надавати їй свої дані або ні".
Детальніше про доповідь Amnesty International можете дізнатися за посиланням.
Фото — pexels.com