"Кібербулінг – це цькування в онлайні. Коли дитина повертається додому, вона відкриває чат із однокласниками і знущання дитини продовжуються не тільки в школі, а і коли вона вдома. Всі види кібербулінгу, які зараз із розвитком цифрових технологій у нас з’являються, відбуватимуться і надалі, на жаль", - розповідає про особливості кібербулінгу Ксенія Шиманська.
За її словами, ці негативні процеси могла би знешкодити толерантність. Саме тому правозахисниця закликала намагатися приймати всіх людей такими, якими вони є і стримуватися від бажання сказати щось неприємне.
"Ми в своїй роботі зустріли кількох героїв дитячих історій, які погодилися розповісти про свої історії в онлайні і про те, як вони потрапили в халепу. Частина цих дитячих історій розказує нам про те, що люди люблять користуватися анонімністю, яку начебто дає Інтернет. Але немає жодної гарантії, що ваші дані, будь-яка викладена приватна інформація, не стане коли небудь доступною, - вказує на суть проблеми Ксенія Шиманська. - Ми радимо в таких ситуація заспокоїтися, знайти рівновагу. Зупинитися, коли ви відчуваєте, що контроль над ситуацією втрачається, що сили нерівні, коли ви відчуваєте, що ситуація вибухає. Можливо, когось видалити, можливо, свій акаунт заблокувати, можливо поскаржитися адміністраторам. Ми радимо підключати всіх суб’єктів, які мають право включатися в такі ситуації. Це і адміністратори, і провайдери, і представники поліції".
Окрім цього вона радить телефонувати на відповідні гарячі лінії та питати порад у юристів. "Допомога може бути там, де людина розуміє, що їй потрібна допомога. Тому батькам варто не втрачати зв'язок із своїми дітьми", - резюмує правозахисниця.
Фото: pon.org.ua
