Навіщо проводилась реформа освіти?
Підходи до освіти в Україні були незмінними з часів СРСР. В українських школах і закладах вищої освіти учні та студенти здебільшого здобувають сукупність знань без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті. Освітній процес у закладах професійно-технічної та вищої освіти відірваний від потреб ринку праці та економіки в цілому.
Також багато освітніх та наукових закладів мають недостатнє матеріально-технічне забезпечення, неефективне управління та низьку якість менеджменту. Виправити ці помилки і покликана освітня реформа, і саме тому вона розпочиналась.
Що передбачає освітня реформа?
Реформа здійснюється за чотирма напрямами: реформування середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки.
Середня освіта реформується за концепцією "Нової української школи". Насамперед, вона покликана змінити зміст освіти, перейти до формування компетентностей XXI століття, змінюються вимоги до шкільного вчителя, зокрема, вчителі повинні проходити процедуру сертифікації — зовнішнє оцінювання. Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати. Також вчителі мають розширювати і підвищувати рівень своєї кваліфікації педагогів, витрачаючи на це не менше 150 годин впродовж п’яти років. Кошти для професійного зростання вчителя будуть закладені до освітньої субвенції та надходитимуть із Держбюджету.
Змінюється і система управління та адміністрування шкіл. Мова йде про започаткування конкурсного відбору на посаду директора. Тепер він призначається на 6 років та не більше двох строків підряд), а також нова система контролю якості освіти, зокрема, була скасована атестація шкіл через те, о у цій процедурі була велика корупційна складова. Також були скасовані фінспекції в районних управліннях освіти. Натомість була створена Державна служба якості освіти, яка раз на 10 роківмає проводити інституційний аудит школи.
Щодо професійно-технічноїосвіти, то змінились канали фінансування. З 2016 року, після реформи децентралізації, фінансування закладів профтехосвіти було покладено на місцеві бюджети. Відбувається також модернізація матеріально-технічної бази, осучаснення змісту, упровадження елементів дуальної форми навчання, тобто до 70% навчання має проводитись у межах виробничої практики студентів, і впровадження проектів партнерства з роботодавцями.
У вищій освіті реформування спрямовано переважно на інтеграцію з європейським простором вищої освіти, а також на забезпечення академічної доброчесності. Тут мова йде про боротьбу з плагіатом і про створення Національного репозитарію академічних текстів. Безумовно, мова йде і про підвищення рівня підготовки фахівців, зокрема, провадження Зовнішнього незалежного оцінювання для вступників на спеціальності "Право" та "Міжнародне право", а також впровадження ЗНО з іноземної мови. запровадження вступного іспиту з іноземної мови для вступу до магістратури за окремими спеціальностями.
Які результати вже досягнуто?
Школи переходять на термін навчання 12 роківі змінився набір до шкіл. У першу чергу зараховують дітей за фактичним місцем проживання. У другу — братів та сестер тих, хто вже навчається у цій школі. У третю чергу — діти співробітників школи. У четверту, на вільні місця, зараховуються всі охочі за результатами лотереї. У школах можуть бути відкриті інклюзивні класи. Для цього батьки дитини з особливими освітніми потребами мають звертатись до директора школи або в найближчий інклюзивно-ресурсний центр.
Відповідно до реформи децентралізації, школи передано в розпорядження об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з бюджету яких вони і фінансуються. ОТГ визначає місце, де створять опорну школу, а де філії. Водночас, зарплатита підручники фінансуються коштом державного бюджету.
Суттєвих змін зазнає поступово і старша школа. Тепер старшокласники зможуть обирати академічне спрямування навчання або вже як здобувати професію.
Змінюється і середня профільна освіта. Колишні технікуми та ПТУ стануть професійними ліцеями або профільними коледжами. Збільшується час на виробничу практику студентів і у вищій освіті мова все більше йде про інтеграцію до європейського освітнього простору, про збільшення заходів щодо боротьби з академічною не доброчесністю і зміна умов фінансування вищих навчальних закладів. Найбільше грошей будуть отримувати університети, де найбільше студентів-бюджетників. Поступово буде впроваджуватись рейтинг університетів за моніторингом кар’єри випускників, щоб батьки та абітурієнти розуміли подальші перспективи.
Почало працювати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке має слідкувати за дотриманням академічної доброчесності і акредитувати освітні програми закладів вищої освіти.
Що буде далі зі школами та університетами?
У 2019 році реформа нової української школи досі триває. Перший етап завершиться через три роки, коли всі класи початкової ланки (1-4 класи) почнуть вчитись за новими стандартами. Наступний етап реформи освіти розпочнеться 2022 року, коли торішні першокласники підуть у п’ятий клас.
Шкільна освіта буде дванадцятирічною: чотири роки початкової школи, п’ять — базової середньої школи, яка називатиметься гімназією, і три роки профільної середньої школи, яка матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.
Щодо вищої освіти, то поступово буде змінитись система управління українськими університетами, зокрема, будуть обмеженіправа ректора, а права наглядової ради розширюватимуться. Буде створена дуальна форма освіти, яка передбачає поєднання навчання у вишах з роботою в організаціях для набуття кваліфікації на основі договору. У МОН вже розробили проєкт про дуальну освіту, який доступний для громадського обговорення.
Як політики брешуть і маніпулюють про реформу освіти?
Вадим Рабінович двічі висловлювався про освітню реформу. у 2018 році він заявляв: "Образовательная реформа: алгебра, химия, физика — все объединяется в один предмет естествознание, увеличивается количество уроков физкультуры. Раб должен быть необразованным и физически сильным". А у 2019 році сказав наступне: "У нас уменьшили в школе алгебру, физику, химию. Зато увеличилизнаете что? Физкультуру".
Цю Тезу Вадим Рабінович повторював дуже часто. Його риторика не змінюється. Втім, це лишається неправдою. Насправді години викладання алгебри, фізики і хімії не зменшували. Але є програми з експериментальними інтегрованими курсами, розраховані на старшу школу, в яких об’єднують фізику і хімію з 10 класу у предмет "Природничі науки". Для шкіл, де не буде цього інтегрованого курсу, кількість годин залишається незмінною. Єдине у чому він правий, це те, що кількість годин фізкультури дійсно збільшиться — з 2 до 3 годин.
Дмитро Добродомов про стипендії у 2017 році сказав таке: "До 2017 року стипендію отримували близько 70% студентів-бюджетників. Після першого етапу такої освітньої "реформи" ця цифра скоротилася до 40-45%, а вже в 2020 році уряд планує виплачувати стипендію лише 15% студентів".
Насправді було певне скорочення кількості студентів, які отримують стипендії. З 1 січня 2017 року було впроваджено рейтингову систему, і лише 50% студентів ВНЗ можуть отримувати стипендії: 43% — академічні та 7% — соціальні. Мета скорочення полягає у тому, щоб стипендії отримували ті студенти, які за рейтингом найкраще навчаються. Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, до 2020 року лише 15% мають отримувати стипендії. Але загалом цитата є маніпулятивною бо він не пояснює причини, чому відбулось це скорочення.
Олександр Вілкул про школи у селах сказав у 2017 році: "Створення опорних шкіл — це за великим рахунком скорочення шкіл у селах та малих містах. Можу сказати, що станом на 1 вересня 2014 рокув Україні було 17600 шкіл, на 1 вересня 2016року— 16900 шкіл, а на 1 вересня 2017року — 16566 шкіл. Тобто школи закриваються".
Дані Вілкул використовує правильні. Але загалом його твердження про опорні школи є маніпулятивним. Ідея створення опорних шкіл та закриття малокомплектних шкіл має на меті не перекрити доступ до освіти сільським дітям, а навпаки надати їм можливість отримувати якіснішу освіту в кращих умовах. Крім того, це питання не належить до компетенцій влади, тобто це не результат того, що уряд проводив освітню реформу, а це рішення місцевої влади.
Де шукати правду?
У законі України "Про освіту" та законі Україні "Про вищу освіту". Також є багато пояснювальних матеріалів на сайті Міністерства освіти і науки, на сайті Кабміну у розділі "Реформи", сайті Нової української школи та УЦОЯО.Крім того, експерти Володимир Бахрушин, Єгор Стадний та Ірина Колотило фахово та неупереджено пишуть про освітню реформу.
Фото — pexels.com
