Завтра у Мистецькому Арсеналі відбудеться презентація книги "Я, Ніна". Як це відбуватиметься?
– Завтра, 18 грудня, ми нарешті презентуємо книгу "Я, Ніна", яку ми зробили разом з видавництвом "Книголав" у співавторстві з Ольгою Купріян. Над цією книжкою ми з нею працювали останні пів року. Презентація відбудеться у Мистецькому Аресеналі. Потрапити на неї нескладно: можна онлайн замовити квитки, або ж прийти на місце і придбати вхідний квиток на виставкову опцію.
"Я, Ніна" – це мультимедійний проєкт, у складі якого є книга, є фільм, є кліп "Другої ріки", щомісяця ми збираємо кров, волосся, реформуємо систему паліативної допомоги, вже частково реформували систему донорства, намагаємося прищепити українцям культуру донорства. Все більше українців у різних містах України стають нашими амбасадорами і здають кров на потреби онкохворих.
Ця презентація – це буде черговий етап проєкту "Я, Ніна". Книга, яку ми випускаємо з "Книголавом", дуже щира, дуже чутлива. У цій книзі не буде автобіографічного стовідсоткового відтворення того, що було зі мною. Це швидше мікс художнього вимислу і моїх переживань. Усі люди, які з’являються у цій книзі – це вигадані люди. Але переживання, описані в ній, відбувалися насправді.
Ти згадувала, що в основу книги лягли твої думки під час хвороби, які ти записувала на диктофон. Чи не важко було розповідати такі інтимні речі на загал?
– Сім місяців я жила просто у закритому режимі, де я спілкувалася лише з тими, хто є членами моєї професійної команди. Я грала в театрі, ми зняли купу телевізійних проєктів, але усе це було приховано. З одного боку, мені було нестерпно важко ділитися і виходити за це найближче комфортне коло, а з іншого боку, мені було легше, тому що я відкрила те, що сковувало мене довгі сім місяців.
Ця книга – це своєрідна сповідь. В Україні – мільйон хворих на рак. Це страшні цифри. Я впевнена, що коли українці прочитають цю книгу, вони, по-перше, знайдуть багато спільного з собою, а по-друге, ця книга зовсім не про рак. Ця книга про силу, про боротьбу, про любов і про те, що у твоєму житті є найважливішим. Про те, що щоб у твоєму житті не ставалося, які неприємності, життєві колізії, розчарування в коханні, людях, обставинах, допомогти цьому зможеш лише ти сам. Твої близькі не зможуть тебе врятувати від цього стану так, як ти сам. Це книга про пошук себе і про те, як обернути свою біду на пошук самого себе.
Дуже важко перейти той етап, коли ти можеш сміливо, чесно, не боячись говорити про свою біду. Тому я відчуваю гордість за те, що ми це таки зробили.
Як довго ви працювали над книгою?
– Ми почали працювати над нею у січні. А надрукували її минулого четверга.
Я відчуваю водночас гордість та зворушливість моменту. Людина, яка поборола хворобу, тримає в руках книгу, на обкладинці якої вона лиса, з залишками вій і брів. І зараз я дивлюся на себе в дзеркало, я сідаю в машину, їду додому, лягаю спати і вже нічого не боюся.
Однією зі складових проєкту "Я, Ніна" має стати фільм. На якому етапі зараз перебуває робота над ним?
– Він не знімається, і робота над ним ще не підходить до завершення.
Минулого року, коли ми оголосили про початок проєкту і зйомки фільму, нам потрібна була частина грошей на зйомки одеського фрагменту. Ми не змогли б знімати взимку і навесні, якби отримали гроші від Держкіно. Українці нам за два місяці виділили 3,5 млн гривень донейтів, і ми у липні відзняли одеську частину фільму. Ця частина вже відзнята, і ми готуємося до решти зйомок, які відбудуться навесні.
Чому все так довго відбувається? Тому що Держкіно отримало нове керівництво, були звільнені колишні керівники Держкіно, і нова влада вирішила визнати результати попереднього пітчингу такими, що не відповідають закону. Грошей виділили більше, ніж закладено в бюджеті. Кілька разів збиралася комісія, і наш проєкт мав шанси не відбутися фінансово. Зрештою шляхом публічного розголосу ми таки потрапили до списку тих, хто отримає ці гроші. І лише зараз ми завершуємо цей процес ухвалення документів щодо отримання першого траншу на фільм "Я, Ніна".
Слухайте розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
