Чи дійсно формула обміну "всіх на всіх" відповідає дійсності?
Болюча тема – це те, що не кажуть для загалу. Коли в Нормандії прозвучало "обмін всіх на всіх", у більшості українців це викликало оптимізм. Але потім був додаток "всіх підтверджених на всіх підтверджених", і це 77 на 77, як було озвучено у ЗМІ. Це 53 з ДНР та 24 з так званої ЛНР. І це не всі, оскільки, за даними, є більш ніж 250 військовополонених та цивільних заручників .
Чому так важко встановити точну кількість та чому всіх не включають до списків?
Цьому є лише одне пояснення: на цьому завжди спекулювала та сторона, це були їхні забаганки: ми даємо вам підтверджених і працюємо з цими. На жаль остання зустріч не відбулася в повному форматі, але присутність Червоного Хреста, на місії були представники Швейцарії, Італії, Лівану справила потужне представництво. В Нормандському форматі президент Зеленський оголосив, що до тієї сторони, де утримуються наші заручники, буде допущена місія. До цього це було вибірково і несистемно, а місія Червоного Хреста повинна розкрити двері та знайти всіх наших полонених, подивитися, в яких умовах вони утримуються, підтвердити, що ці люди там є, аби обмін «всіх на всіх» дійсно був таким.
В ОРДЛО, за різними даними, точно є 250 наших полонених і коли звільняється 77, майже двісті осіб залишаються там. Коли рідні і близькі чекають, чи потрапить твій родич у список, чи ні – це катування очікуванням.
Як повинна реагувати Україна на неповні списки?
Більшість з 250 – це наші військовополонені і заручники, які звинувачуються або засуджені за шпигунство на користь України. Оскільки в нас формально немає війни, всі ці злочини – це викрадення людини, виконуючої службові обов’язки або свій громадський обов’язок. Хочу наголосити, що коли в Гаазі до відома було поставлено Міжнародний трибунал від Генеральної прокуратури та відділу з військових злочинів, то був адвокат Гельсінської спілки з метою доведення злочинів і його підтримав генеральний прокурор. На попередніх зустріч юристи на громадських засадах показували, як відслідкували бойовика-росіянина, кадрового військового або найманця від того часу, як він розстрілював наших полонених під час Дебальцевого до його висадки в Сирії. Але це повинні робити не адвокати Гельсінської спілки, а держава, яка має доводити їхні злочини.
Як з іншими категоріями людей, які незаконно утримуються в ОРДЛО?
Найбільш болюча категорія – це зниклі безвісти та полонені без встановленого місця знаходження. Йдеться про ситуації, коли ми бачимо на фото і відео, що військовий знаходиться в полоні або росіян, або терористів, декілька разів телефонує додому, а потім зникає. І немає як його шукати, про що говорили і представники Червоного хреста. А повинна бути гуманітарна місія, яка б створила реєстр безвісти зниклих, адже є різні цифри. В нас ще ніхто не зводив однієї цифри безвісти зниклих. Дає надію те, пару місяців тому українськими спецслужбами був завербований працівник прокуратури ДНР, і він ще пів року працював, як наш агент. І коли він вийшов, то розповів, що на гауптвахті там і там утримуються люди, яких немає в жодних списках.
Нарада на Банковій. Фото Укрінформ
