"Остаточну цифру дефіциту бюджету знають хіба що Рахункова палата та Міністерство фінансів. Але з моєї точки зору, цифра близька до 70-80 мільярдів на сьогоднішній момент. При цьому ми понавипускали державних облігацій під дуже великий відсоток: спочатку він був 18, тепер – більше 10. А ставка рефінансування складає 13,5. Проте ті, хто купив ОВДП під 18% за курсом 26 гривень за долар, зараз мають дохідність 28% річних", – розповів Олег Пендзин.
За його словами, на початку року заборгованість Мінфіну по ОВДП перед іноземцями була 8,5 мільярдів гривень, а зараз – 105 мільярдів гривень: "Саме на таку суму під шалено великий відсоток ми випустили державних облігацій. В країну прийшло багато іноземців із доларами, які тиснуть на валютний курс і, як наслідок, він укріплюється. При тому українська промисловість до жовтня демонструє падіння на мінус 5%, а українська металургія – падіння на мінус 11%. Тобто можна зрозуміти неприродність цього процесу. Проте валютні резерви Нацбанку як були 22 мільярди, так і лишились".
"Щодо того, звідки взялися борги, то нагадаю, що бюджет на 2019 рік був сформований по курсу 29,4 гривні. Цієї цифри в бюджеті немає, але весь розрахунок доходів з ПДВ по імпорту був здійснений по цій цифрі. Потім ми почали жити в 2019 році, курс укріплювався і сьогодні сталася така ситуація, коли кожен долар по імпорту, який заходить у країну, не додає до Державного бюджету шість гривень податку на додану вартість", – поясник експерт.
Він наголосив, що такий низький курс долара – це не просто злочин: "Це люди, викинуті з робочих місць, це видавлювання людей за кордон на заробітки та знущання над економікою. В нас сьогодні інфляція, яку таргетує Нацбанк України складає 5,2, а ставка рефінансування – 13,5. Тобто на сьогоднішній момент ставка рефінансування перевищує інфляцію в 2,5 рази. Для порівняння, сьогодні інфляція в ЄС складає десь 1-1,5%, а ставка рефінансування Європейського Центробанку – мінус 0,2% річних. Тобто вони ставлять ставку рефінансування нижче рівня інфляції, аби стимулювати зростання економіки. Ми встановлюємо в 2,5 рази більше, тому що, напевно, хочемо, щоб на нас добре заробили іноземні спекулянти".
"Щодо того, чи будуть соціальні виплати, то захищені статті недарма називаються захищеними. Я так розумію, що оті 10 мільярдів гривень, які прем’єр-міністр дозволив залучити в кінці року пані Маркаровій за рахунок бюджету 2020 року, підуть на це. Але по суті справи ми залазимо в те, що ще не заробили. Виходячи з цього, я практично впевнений, що захищені статті вони профінансують. Але не профінансують все, що стосується інвестиційних витрат, господарських угод, по яких вже є акти виконаних робіт, все те, що проходило через тендери, зокрема, й ліки", – заявив Олег Пендзин.
Також виконавчий директор громадської спілки "Економічний дискусійний клуб" звернув увагу на те, що про чинники, які сприяють недоотриманню коштів до бюджету, було відомо давно: "Відома позиція голови ради Нацбанку Богдана Данилишина, з якою він вже ввійшов в прямий конфлікт з керівництвом Нацбанку з приводу валютно-курсової політики. Проте ми чули сьогодні і від Маркарової, і від прем’єра, що це вина попередньої влади, які зробили паскудний бюджет і власне так все погано й сталося. Але два місяці тому Міністерство економіки, пан Мілованов разом з паном Гончаруком зробили новий прогноз соціально-економічного розвитку, по якому робили бюджет 2012 року, і там були очікувані в 2019 році цифри. Так от, там стоїть курс на 2019 рік 28 гривень за долар. То чому ж ви, якщо такі мудрі, не зробили секвестр бюджету заздалегідь, чому не внесли зміни до бюджету 2019 року, тим паче, що ви маєте монобільшість?".
"Я думаю, що молода команда, яка сидить в Кабміні, не очікувала, що таке буде в кінці року, хоча її серйозно попереджали, що такі забавки ні до чого хорошого не призведуть. По-друге, на мій погляд, це говорить про абсолютну відсутність діалогу між КМУ та Нацбанком України. Адже таке неймовірне посилення курсу гривні з моє точки зору є ознакою саме цього", – підсумував Олег Пендзин.
ФОТО: pixabay
