Боєць мобільної вогневої групи. 23 ОМБр. Фото: suspilne.media
Літній наступ Росії – це продовження наступу 2024 року
На замовлення Суспільного мовлення дослідницька агенція Info Sapiens провела онлайн-дослідження. Опитали 800 респондентів. Наскільки вони впевнені, що Україна зможе зупинити літній наступ Росії – таке було запитання. 61% впевнений, причому чверть респондентів абсолютно впевнені і 37% скоріше впевнені, 26% не впевнені. 8 із них абсолютно не впевнені і 18 скоріше не впевнені. 13 респондентів важко відповісти на запитання. Що в цих цифрах чуєте ви? І що формує ось таку громадську думку?
Тут, напевно, більше в цих словах є бажання, щоби Збройні сили захищали, воювали. Багато хто в тилу жив сподіваннями перекласти відповідальність і чекати перемоги від Збройних сил. Добре, що є віра переважної більшості населення в те, що противник не зможе виграти. Бо насправді Росія робить величезну ставку на внутрішню дестабілізацію геноцидними ударами по цивільному населенню на те, щоб українське суспільство надломилося, щоб почалися внутрішні бунти, вимоги здачі, поступки чи капітуляції Росії. З цієї сторони це позитив, якщо українське суспільство в основній кількості перш за все вірить, що наступ противника буде зупинено.
Назва літній наступ Росії дуже умовна. Це насправді продовження наступу 2024 року росіян, оскільки вони не досягли в той час оперативно-стратегічних успіхів. Зараз відбувається перегрупування, аналіз і спроба продовжити цей наступ. Говорити, що Росія настільки спроможна, щоби досягнути реального успіху під час цього наступу, дуже і дуже сумніваюся і вірю, що цей наступ противника не дасть результатів. Він не відрізняється від наступу 2024 року. Коли ми говоримо про новий наступ, ми маємо говорити, що армія переформатована, зовсім інший стратегічний підхід до наступу, що військові операції проводяться неформатно або відмінно від попередніх. А Росія ті ж самі стратегії, принципи, що застосовувала в 2024 році, застосовує зараз, ті самі лінії фронту, ті самі напрямки. Хтось скаже, що додалась Сумщина. Але в 2024 році вона росіянами була запланована, як територія, на яку вони мали наступати. Просто наш наступ на Курщину зірвав їхні ці плани. Добре, що громадяни вірять. Але було би дуже добре, щоб все-таки вони докладали значно більше зусиль для підтримки і підсилення української армії.
На що спиратися, коли ворог розхитує емоційний стан атаками, інформаційними вкидами?
Якщо ми говоримо для суспільства в цілому, його консолідація – це величезне недопрацювання правоохоронних органів, зокрема прокуратур і суддів, людей, які підривають цілісність, зловживають політичними посадами шалено, розхитують суспільство, роблять абсолютно деструктивні вкиди. Навіть тих, кого затримує СБУ чи поліція, опиняються на волі і далі роблять підривну роботу. Покарання має бути невідворотним. Вибачення біля українського прапора – це дуже мало із урахуванням того, який ворог проти нас наступає.
Ви допускаєте переговори з РФ?
Абсолютно допускаю. Для РФ перемогти нас – це фізичне знищення, використання ресурсів України. І українських громадян розглядають для наступних війн. Для нас перемога – витіснення противника з нашої території, збереження життя наших громадян і сильна і спроможна держава. Для нас це перемога екзистенційна. Ми робимо багато реальних кроків зараз на те, щоби Росія схилилася до переговорів. Росія претендує на світову суб'єктність, як на один з центрів не просто регіонального, а світового лідерства. Ми знищуємо ті ознаки геополітичного чи регіонального лідерства: знищуємо стратегічні війська, безпілотники, нафтопереробні станції, нафтопереробні заводи, металургійні заводи, ті, які працюють на російську армію, стратегічні арсенали. Якщо розвалюється в РФ баланс сил, тоді вони підуть на переговори.
Набагато цікавіше для нас, якщо би ми свою зброю випускали в себе
Сполучені Штати Америки, закладаючи в бюджет, не врахували допомогу Україні.
Це серйозна ситуація, однозначно. Загравання пішли. Капіталіст переміг президента. Це серйозна проблема, серйозний виклик. Але є одне але. Якщо ми говорили донедавна про поставки зброї з Америки, маємо розуміти, що це та зброя, яку закуповує американська армія. Виділялися кошти, американська армія купляла зброю, передавала нам. Зараз це відбувається напряму з американського бюджету. З їхнього бюджету видатків були виключені ці рядки. Можливо вони закладені, але не переведені в цей бюджет, просто не закладено освоєння коштів – це одна історія. Якщо їх виключили з їхнього бюджету – це серйозно. В Америці всі виробники зброї – приватні компанії. Європа зараз заклала 850 млрд на видатки оновлення їхньої армії і підтримку нашої в цілому. Нам закладено 150 млрд на закупівлю американської зброї цього року. І їхньої. Вони погодилися з тим, що набагато вигідніше зараз вкладати гроші в український військово-промисловий комплекс. Оце дуже важливо для нас. Якщо ми говоримо про імпортну зброю, то набагато все-таки цікавіше для нас, якщо би ми свою зброю випускали в себе. І на це йде ставка.
Покровський напрямок надзвичайно гарячий і серйозний, але просунутися в сторону Покровська противник не може
Покровськ: є у ворогів просування?
За попередню добу було зафіксовано понад 200 атак. Покровський напрямок найгарячіший і там достатньо жорстка ситуація. Я вже би розглядав, коли говорив про наступ противника на Покровському напрямку, додавав Новопавлівський. Бо це як і окремі напрямки, так і поєднані для росіян однією метою: наступ на Покровськ, наступ на Новопавлівський напрямок, розширення флангів російського наступу на Покровську і плюс політична ціль противника підійти до адміністративних чи перетнути адміністративні кордони Дніпропетровської області. Хоча якоїсь військової цілі це значення абсолютно не має. Для Путіна це більше політичне питання у плані якихось територіальних претензій на переговорах. Не більше. Противник сам розуміє, що на полі бою не зможе досягти, вони хочуть це в політичному плані обігрувати. Якщо Покровський напрямок надзвичайно гарячий і серйозний, просунутися в сторону Покровська противник не може. Вони там десь стоять по лінії району оборони Покровська від міста в декілька кілометрів. Те, що вони пробують його охопити з південно-західного напрямку – це правда. Але про це ми говоримо вже кілька місяців. Новопавлівський напрямок: противник ставить ставку зайти в населений пункт Багатир. Він колись був, як логістичний населений пункт. Зараз він поруйнований, але противник чомусь вважає, що це якраз те місце, куди вони мають пробувати прориватися.
На Курському напрямку РФ втратили вбитими, пораненими і полоненими близько 60 000
Американський інститут вивчення війни навів дані, що російські війська вдвічі переважають українські у прикордонні Сумської області, намагаються захопити Юнаківку. І тут це просування дозволяє гатити по Сумах вже безпосередньо і артилерійськими снарядами, тим, що вони можуть. Що відбувається зараз на цьому напрямку? Наскільки наше перебування на Курщині може убезпечити на певний час чи на якусь кількість того, що зараз відбувається?
Противник, коли планував наступ 2024 року, Сумський напрямок розглядав, як один з таких. Це мав бути оперативний напрямок. На цьому напрямку росіяни формували, ну і на Курщині у районі Курської області, угрупування військ "Північ". Воно в себе включало групи військ "Курськ", "Бєлгород" і "Брянськ". "Брянськ" десь навіть до Чернігівської області дістає. Вони планували наступати таким фронтом. Тобто там десь близько 800 км ця лінія кордону з противником. І на що вони спромоглися – це наступати на Сумську область. Ми завдали серйозних непоправних втрат противнику на Курському напрямку. В цілому вбитими, пораненими і полоненими вони втратили близько 60 000. Зараз 60 000 приблизно наступає на Сумському напрямку. Це означає, що цей контингент противника, який і тоді міг бути залучений в етапи на Сумщині, все-таки стертий був на Курщині. Зараз бойові дії в основному на території Сумщини. Це бойові дії в прикордонні, в сірій смузі, де бої були ще в 2022 році. Територія там, на жаль, вже була поруйнована, плюс артилерійські дуелі, які загострювалися з кінця 2024, початку 2025 року дали противнику можливість масою зайти в сіру прикордонну зону. В основному там піхотою зайшли. Збройні сили достатньо ефективно стримують їхній наступ з урахуванням тих сил, засобів, можливостей, які є. Маємо розуміти, що не до кінця зрозуміло, чи це базовий наступ на Сумщині, чи противник буде все-таки пробувати наступати десь-інде.
Чи можемо ми чекати активізації нових напрямків чи якогось переформатування ? Чим вони воюють?
Конвенційною зброєю, яку вони отримують від північних корейців – від кулеметів і до ракет, все стрілецьке і піхотне озброєння, яке може бути на озброєнні солдатів. Щодо північнокорейських солдатів – вони знаходяться на Курщині, залучаються до рівня активності бойових дій у Курській зоні. Але ті 15 000 північних корейців, які були залучені в Росії, точно вже далеко не 15 000 і точно не в такому стані, в якому вони заходили. Вони несуть загрозу для армії, бо кожен ворожий солдат – потенційна загроза. Але впливати на лінії фронту всерйоз зараз вони не можуть.
