У результаті впливу людини на довкілля відбувається не лише потепління, але й загальні зміни клімату, які безпосередньо впливають на Україну.
"Ці зміни є не такими радикальними, як ті, що відбуваються у країнах Африки чи Азії, але все ж є відчутними. Їх потрібно розуміти і вміти до них адаптовуватися. Зокрема, південні території України ставатимуть більш посушливими. В Україні вже відчувається дефіцит води", – зазначила аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН вУкраїніОлена Маслюківська-Самберг.
Водночас, дослідження, проведені громадською організацією "Екодія", показують, що прибережні території України можуть бути затоплені. Під цей вплив потрапляє сільське господарство та енергетика. В Україні трапляється дедалі більше ураганів, які можуть руйнувати енергомережі, які й без того є зношеними. Крім того, не варто забувати про поширення хвороб, яких раніше в Україні не було, які є типовими для південних країн. Насамперед хвороб, які розмножуються у теплій воді.
Проте експертка переконана, що в діючому уряді є фахівці, які усвідомлюють проблеми, що ведуть до зміни клімату і вже працюють у напрямку розробки і впровадження відповідних заходів, які би мінімізували вплив на довкілля.
"Міністерство охорони здоров’я вже працює над програмою адаптації населення до змін клімату у сфері захисту здоров’я. Міністерство енергетики та навколишнього середовища планує розробити стратегію з адаптації до змін клімату. Але також важливим є донесення інформації до населення",– говорить аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН вУкраїніОлена Маслюківська-Самберг.
Опираючись на світовий досвід, можна помітити, що екологія тісно пов’язана з економічними процесами.
"Ми маємо одночасно стимулювати інноваційні підходи в бізнесі у такий спосіб, щоб зменшувати вплив підприємств на довкілля. І сучасний світ, і європейські країни показують, що можна дбати про довкілля без зашкодження розвиткові бізнесу",– зауважує Олена Маслюківська-Самберг.
Також гостя програми зазначила, що існують певні суперечності між інтересами бізнесу та збереженням екології, і визнала, що інвестиції у природоохоронні заходи не є первинними для бізнесу, проте існують вимоги до підприємств, які планують експортувати на Захід.
"Бізнес також розуміє, що ЄС збирається впроваджувати податок на товари, які ввозяться до ЄС, якщо при їх виробництві не вживалися заходи зі зменшення викидів парникових газів. Товари, які вироблятимуться з використанням технологій, які забруднюють довкілля, ставатимуть дорожчими. Це питання конкурентоспроможності на західному ринку. Це питання має бути у порядку денному економічного блоку уряду",– підкреслила Олена Маслюківська-Самберг.
Начальник відділу проєктної, інвестиційної та підприємницької діяльності Рожнівської об’єднаної територіальної громади Микола Никифоряк поділився позитивним досвідом енергоефективності у своїй громаді.
"За кошти громади і донорської допомоги вдалося побудувати маленьку сонячну електростанцію. Ми розробили проєкт, який дозволив транспортувати згенеровану електроенергію орендованою існуючою лінією електропередачі "Прикарпатобленеерго" до наших бюджетних установ. У зв’язку з цим, у бюджеті громади було заощаджено 42800 гривень. На ці кошти було придбано велику пральну машину для дитсадка, білизну на 160 ліжок для дітей, було поліпшено харчування дітей. Ця економія є щорічною, і за чотири з половиною роки сонячна електростанція має себе окупити. Досвід виявився вдалим і був підхоплений в інших районах",– ділиться досвідом Микола Никифоряк.
Насамкінець Олена Маслюківська-Самбер дала кілька рекомендацій, спрямованих на зменшення споживання електроенергії: вкладати кошти в утеплення будинків, купувати енергоощадну техніку, звертати увагу на програми місцевого уряду, щоб здешевити інвестиції в енергоефективність житла.
На фото:
аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні Олена Маслюківська-Самберг та ведуча програми "Активізація" Людмила Тягнирядно
