Вшанування Бандери – не "внутрішня справа України"
Нещодавно Бартош Ціхоцкі спільно з послом Ізраїлю Джоель Ліон зробили спільну заяву, в якій різко засудили вшанування в Україні постатей та історичних подій, "які потрібно раз і назавжди засудити". Зокрема це стосувалося вивішування банеру з зображенням Степана Бандери на будівлі КМДА 1 січня, в день народження очільника ОУН.
"Коли міська влада Києва демонструє підтримку людей або символів, які пов’язані з геноцидом євреїв та поляків – це неприйнятно, і це не є внутрішня справа держави, – наголошує Бартош Ціхоцкі. – Демократія не має стосунку до історичних фактів. Ми не вирішуємо голосуванням, чи були Бандера або Пілсудський добрими. Я би зрозумів позитивну оцінку позитивних елементів ОУН і руху за незалежність України, якби у той же час ми могли б шукати і ховати жертв ідеології пана Бандери. А нам це забороняють. Людям, які приїжджають молитися і ставити хрести на могилах своїх предків, вбитих УПА, забороняють в’їзд в Україну. Дозвольте нам вшанувати жертв, і нам буде легше зрозуміти вашу шану до ваших історичних політичних лідерів".
Я б не хотів, щоб між Тегеранською та Смоленською катастрофою були паралелі
Бартош Ціхоцкі висловив співчуття родинам загиблих в авіакатастрофі в Тегерані і висловив надію, що іранський уряд зробить усе задля з’ясування причин трагедії. Цьогоріч буде відзначено десяту річницю від Смоленської авіакатастрофи 10 квітня 2010 року, коли загинув президент Польщі Лех Качинський та ряд високопосадовців. Розслідування по цій справі досі триває.
"Я б не хотів, щоб тут були паралелі (між трагедіями у Смоленську та Тегерані – ред.), тому що ми дуже розчаровані в співпраці з урядом країни, де відбулася ця трагедія (Росія – ред.). За 10 років – а це дуже багато часу – ми не знаємо всіх елементів, і, на жаль, співпраця з російського боку неповна, і ми не задоволені всіма аспектами. Я сподіваюся, що для української сторони буде інакша співпраця з іранським партнером", – сказав пан посол.
Україна та Польща перезавантажать історичний діалог
Інститути національної пам’яті України та Польщі розвиватимуть діалог, незважаючи на різні погляди на історичні моменти, переконаний Бартош Ціхоцкі.
"Звичайно, у нас будуть різні точки зору на різні справи – ми різні нації, які жили поруч протягом багатьох століть. Але ми можемо рухатися на спільних принципових засадах: повазі одне до одного та чесності, – поділився Бартош Ціхоцкі. – Я оптимістично бачу майбутнє нашого історичного діалогу, і сподіваюся, що цей діалог буде корисним і для українських, і для польських істориків та архівістів".
Пан посол відзначив, що з приходом нової влади в Україні активізувався історичний діалог між Україною та Польщею, розпочалися активні пошукові роботи, на які раніше був мораторій.
"Ми позитивно поставилися до заяви президента Зеленського про розблокування мораторію на пошукові ексгумаційні роботи в Україні. Ми вже провели дві пошукові операції у Львові, – поділився Бартош Ціхоцкі. – Цьогоріч ми проситимемо про дозвіл на ексгумацію у Львові жертв німецької атаки вересня 1939 року, у інших містах. Є імовірність того, що у Херсонській області є останки жертв катинського злочину, і, я сподіваюся, ми там також проситимемо про дозвіл".
Українські костели мають бути передані "справжнім власникам"
Бартош Ціхоцкі розповів, що переживає за долю київського костела Святого Миколая як католик, і, на його думку, може йти мова про повернення костелу римо-католицькій громаді Києва. Вже зараз костел, який перебуває на балансі Міністерства культури, руйнується.
"Спосіб протидіяти руйнації – повернути його справжнім власникам, католикам, котрі будуть ремонтувати унікальну будівлю. Це київський Нотр-Дам, іншої такої будівлі немає, – наголосив посол Польщі. – Ми не вимагаємо повернути цей костел Польщі – він ніколи не був костелом Польської держави, його звели київські католики. Так, можливо, більшість з них була поляками – але це були київські поляки. І сьогодні більшість католиків в Україні – українці. Є ще дві подібні ситуації з костелами в Україні, це костел святої Марії Магдалини у Львові і у Білій Церкві", – зазначив Бартош Ціхоцкі.
Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформацію про нібито намір провести в київському костелі Святого Миколая модний показ. Ця ідея була розкритикована послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцкі. Згодом міністр культури Володимир Бородянський повідомив, що показ мод не відбудеться.
Рішення про розвиток інфраструктури між Україною та Польщею треба приймати зараз, потім буде пізно
Бартош Ціхоцкі розповів, що з боку Польщі прикордонна інфраструктура розвивається вже зараз. Так, було побудовано сучасні дороги до кордонів з Україною, модернізовано прикордонні переходи. Наразі польська сторона чекає на аналогічні дії з боку України.
"Була дуже цікава зустріч міністрів інфраструктури минулого року. Ми були зацікавлені, як новий уряд ставиться до ідей попереднього уряду. Там була ідея «go highway», побудувати сучасний хайвей з Одеси до Катовіце і до Гданську. Об’єднати Чорне море з Балтійським. Ми зрозуміли, що в міністра Криклія свої ідеї, тож чекаємо. Це мільярди грошей, які ми вже витратили на колишню ідею, і це потенційно мільярди грошей, які можуть піти шляхом Китай-Росія-Білорусь-Польща, чи Туреччина-Румунія-Захід, чи Китай-Азія-Україна-Польща. Вирішувати треба зараз, бо потім буде пізно", – наголосив Бартош Ціхоцкі.
Коли відбудеться зустріч президентів Володимира Зеленського та Анджея Дуди
Бартош Ціхоцкі припускає, що зустріч двох президентів може відбутися ще до виборів у Польщі, адже для цього буде досить багато приводів.
"У нас дуже багато річниць, і вони можуть допомогти у таких контактах. Мова не лише про двосторонні річниці, але і про нашу спільну історію. Наприклад, наприкінці січня буде велика річниця з визволення Аушвіцу, буде річниця січневого повстання. Буде 80-та річниця Катинського злочину. Жертви лежать і у П’ятихатках у Харкові, і в Биківні у Києві. Є Смоленська катастрофа, де також загинула відома героїня польської Солідарності Анна Валентинович, яка була українкою. На початку квітня ми будемо святкувати 100-річчя Київської операції військ Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського, коли ми спільно перемогли більшовиків у Києві. Ці дати вже нас об’єднали, а тепер вони можуть створити майданчик для зустрічей на політичному рівні", – зазначив посол Польщі.
