Пане Дмитре, ви майже пів року працюєте на посаді міністра Кабінету міністрів. Цю посаду ще називають "міністр без портфеля", тому що це член уряду, який не керує міністерством. Наскільки вам комфортно і цікаво працювати на такій посаді?
– Щодо того, наскільки комфортно і цікаво, то я б розділив ці два прикметники. Це некомфортно, тому що ти щодня виходиш зі своєї зони комфорту. Коли я прийняв рішення піти з бізнесу в Кабмін, мій комфорт у житті закінчився. Але з іншого боку це дуже цікаво і це те, заради чого я туди й прийшов, тому що щодня ти працюєш з великими, амбітними й цікавими проєктами і воно того варте.
Що вас мотивує так активно працювати? Наскільки я розумію, то не гроші, тому що ви нещодавно говорили, що ви відмовились від премії, надбавок, що ваша зарплата складається винятково з окладу, який становить десь 15 тисяч гривень.
– 12 тисяч на руки. Мені пощастило, тому що раніше я займався бізнесом, йдеться про "Монобанк", і я можу собі дозволити деякий час не думати про гроші. А щодо мотивації, то це великі, дуже складні й амбітні проєкти.
Торік у вересні в Кабміні оголосили боротьбу з корупцією на всіх рівнях. Як ця робота триває?
– Я можу розповісти про кілька проєктів, до яких я долучався безпосередньо, там прогрес є. Наприклад, є таке питання, як лікарняні. Зараз це незручно і для громадян, і для лікарів, тому що все у паперовій формі, на бланках суворої звітності. З іншого боку там багато корупції, ці довідки продаються і бізнес та держава витрачають мільярди зайвих коштів на ці липові лікарняні. Першого квітня, якщо я не помиляюсь, ми маємо запровадити електронні лікарняні і воно має вбити ринок фейкових лікарняних.
Пане Дмитре, вас сьогодні критикують, зокрема й соціологи, за так званий електронний перепис, вірніше оцінку чисельності наявного населення України, яку ви нещодавно презентували і яка засвідчила, що нас вже не 52 мільйони, а майже 37,5 мільйонів без врахування тимчасово окупованих територій. Науковці поставили під сумнів такі дані і кажуть про неточності методології підрахунків. Що ви про це думаєте?
– Коли ми тільки почали працювати в уряді, зрозуміти, яке в нас населення, яка кількість, статево-віковий склад, в яких регіонах проживають було одним із перших завдань. Коли ми почали вивчати як це зробити, адже на 2020 рік передбачений перепис, то перше, що нас здивувало, це бюджет, передбачений на нього. Було передбачено 3-4 мільярди гривень. Це шалені кошти. І друга, дуже значна, проблема полягала в тому, що дуже велика кількість людей не відкривала двері. У 2001 році, коли перепис було проведено судячи з усього дуже багато даних були майже фейкові, тому що замість того, аби інтерв’ювати людей, люди йшли у ЖЕК та переписували дані з журналів. Зараз ми побачили таку саму, а подекуди й гіршу, картину, тому що часто-густо вже й ЖЕКів немає. І ми винайшли методику, за допомогою реєстрів, математичних інструментів можна відносно точно зрозуміти, яка в нас кількість населення і який в неї склад.
Щодо тимчасово окупованих територій, яка тут ситуація? Тому що Держслужба статистики каже, що можна лише приблизно оцінити кількість населення. Пан Ігор Вернер розповідав мені, що в принципі є методика: це супутникова зйомка окупованих територій.
– Так, це правда. Ми якраз вчора зустрічалися з представниками ООН, які нам будуть допомагати, можливо, з цим проєктом. Це дуже складний проєкт.Схожий проєкт був в Афганістані, де значна частина території теж не контролюється владою. Вони намагались через супутникові зйомки та інші шари інформації зрозуміти приблизну кількість населення.
Тобто ви будете залучати міжнародних фахівців?
– Так, ми будемо залучати міжнародних фахівців. […]Це складний проєкт. Я сподіваюся, що ми просунемося по ньому. Але поки що я не можу сказати, наскільки точно можна оцінити через супутники чи якісь інші інструменти кількість населення в Криму та на окупованих територіях.
Поясніть, будь ласка, коефіцієнт 0,888.
– Ми спочатку зробили загальну оцінку чисельності населення, зрозуміли, яка кількість населення взагалі мешкає на території України, яка контролюється українською владою. Далі нам потрібно було зрозуміти, який в нас розподіл по статі та віку. Для цього ми використали два джерела: з одного боку є розподіл, який веде Державна служба статистики, які це роблять на базі електронних реєстрів. З іншого боку ми вирішили перевірити це, тому що не можна просто взяти і використати цю інформацію. Ми взяли інформацію з податкової служби та кількох інших реєстрів. І на щастя ці дві піраміди повністю співпали. Тому ми сказали "добре, отже це має наукове обґрунтування, щоб використовувати ці пропорції". Ви взяли загальну кількість населення та наклали на неї цю демографічну піраміду. Тому є сенс, що ці дані співпадають з процентним розподілом, який є в Державної статистики, але там не співпадають абсолютні цифри. Ви знаєте, що за офіційною статистикою нас близько 42 мільйонів. Власне якщо розділити 37 на 42, той буде цей коефіцієнт 0,88.
Зараз в уряді вже є консолідоване рішення щодо того, як буде проводитись перепис?
– Ні, поки що консолідованого рішення немає. Тут два фактори: по-перше, я сподіваюсь, що протягом 1-2 місяців ми завершимо своє дослідження і зможемо зробити оцінку по окремих населених пунктах і зрозуміємо, наскільки точною вона буде, а по-друге ми зараз граємось з думкою, чи можна зробити перепис населення таким чином, щоб не просто отримати якусь загальну інформацію, а можливо схрестити це або з видачею id-карток, або з видачею ЕЦП, аби люди отримати інструменти, з допомогою яких користуватимуться електронними послугами.
Кабінет міністрів запустив проєкт електронної акцизної марки. Розкажіть, будь ласка, що зміниться, в скільки це обійдеться бюджету? Наскільки вдасться скоротити чорний ринок?
– Ми цей проєкт робимо спільно з Міністерством фінансів, податковою та багатьма іншими органами. Я вважаю, що ми вийшли на дуже елегантне рішення, яке дозволить впровадити цю систему досить швидко. Ми майже не створюємо додаткових систем, для бюджету це також буде коштувати майже нічого. Ми на акцизній марці, яка ліпиться на пляшки, розмістимо штрих-код і попросимо роздріб – супермаркети, магазини, які продають ці пляшки – за допомогою того ж обладнання, яке в них вже є, пробивати покупку двічі. Таким чином номер акцизної марки буде автоматично розміщуватись в чек і таким чином податкова в режимі онлайн буде отримувати інформацію про те, які марки активуються, а які – деактивуються. За нашими підрахунками це дозволить вдвічі знизити тіньовий ринок алкоголю, адже за різними оцінками до 50 % ринку алкоголю є в тіні.
Ви нещодавно в інтерв’ю заявляли, що збираєтесь скасувати класичну прописку. Коли це відбудеться і які переваги на декларативний принцип реєстрації?
– Я висловлю свою персональну думку, тому що цей проєкт веде мій колега Михайло Федоров. Те, що мені розповідала його команда, то дійсно є, якщо не помиляюсь, голандська практика, коли люди декларативно кажуть, що я у цій адресі мешкаю, йде повідомлення до власника відповідної нерухомості і він має підтвердити. Це все можна зробити дистанційно у кілька кліків і я дуже сподіваюсь, що найближчим часом це буде зроблено.
Які ще цікавинки нас чекають найближчим часом, які можуть спростити життя громадянам?
– З найсвіжішого те, що я надіюсь, Верховна Рада проголосує це скасування трудових книжок. Кілька місяців тому ми розпочали цей проєкт і зараз він чекає свого голосування у парламенті. Сподіваюсь, що незабаром трудові книжки відійдуть в історію, тобто вони стануть опціональними. Якщо людина хоче мати трудову книжку, то може її собі залишити в паперовому вигляді. Але головне, що не буде навантаження на бізнес, бо для них це головний біль, як зберігати ці трудові книжки в спеціальних сейфах, за що їм часто виписують штрафи за неправильне зберігання. А однією з точок концентрації уряду має бути полегшення адміністрування бізнесу.
ФОТО: Українське радіо
