Сьогоднішній Радбез ООН точно не буде у спокійному тоні як на це сподівалися у Москві, коли його скликали, впевнена членкиня правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест. "Засідання Радбезу ООН пройде не так як планувала Російська Федерація. Тому що таке термінове скликання було пов’язане з тим, що вже 20 лютого, теж у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї ООН теж розглядатиметься ситуація на Донбасі, але вже за ініціативою української сторони. Відповідно, як і минулі роки Росія як постійний член Радбезу ООН, намагається напередодні скликати ще саме цей орган, щоб нав’язати порядок денний. Те що відбулося сьогодні зранку, і та перша реакція, яку ми вже бачимо від країн, які є членами Радбезу ООН, наприклад, Міністр закордонних справ Естонії виступив із дуже різкою заявою".
Нагадаємо, сьогодні бойовики атакували українські позиції поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Як повідомляв штаб ООС, підрозділи Об’єднаних сил утримали повний контроль над ситуацією. Однак, серед українських захисників, є один загиблий, четверо отримали легкі поранення.
Президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради нацбезпеки та оборони. Він назвав обстріли "цинічною провокацією", яку "бойовики та окупанти влаштували у п’яту річницю Дебальцівської трагедії". Зеленський заявив, що українська армія сильно відповіла, і зараз ситуація контролюється Збройними силами України і керівником Генштабу ЗСУ Русланом Хомчаком. "Ми впевнені, що ця провокація не змінить курс, тому що тільки з сильною армією можна сідати за стіл переговорів, курс до того, що ми впевнено наближаємося до припинення війни і до миру", — зазначив президент.
фото - Офіс президента
Починаючи з президентської кампанії, Володимир Зеленський намагається подати себе як президент миру, згадує членкиня правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест, але з таких ситуацій як сьогодні, він має винести уроки. "Тут, дійсно серйозна ситуація. І, зрозуміло, що все українське суспільство прагне миру. Але питання в тому, що прагнення миру все ж таки має бути обмежене і готовністю захищати свою територію, а не просто говорити, що це — випадкові провокації, і наші дії не будуть змінені. Тому що та сторона має розуміти, що в українського терпіння є певна межа. І прагнення миру не має протирічити позиції захищати свої території".
Чим більше буде таких провокацій, тим важче буде українському президенту говорити про мир та діалог, переконана Шелест. Адже попередні п’ять років погоджувалася лише теза: "вибори після безпеки". "У даній ситуації ми побачили, що було розведення, яке не до кінця спрацьовує на сьогодні. Тому що саме на тих ділянках, де було проведене розведення, і відбулася найбільше за два останні роки загострення ситуації. І президенту тепер важче буде говорити про нове розведення сил. Те, що ми сьогодні бачимо, у президентської команди розділяються гуманітарні й безпекові питання. Я думаю, що після подібного інциденту, варто об’єднати ці треки і зрозуміти, що одне без іншого навряд чи буде ефективним".
У Москві теж відреагували на загострення. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков розповів, що вони бачили інформаціюпро те, що сьогодні вранці сталось зіткнення "на кордоні між "Луганською республікою" і українськими Збройними силами". Але Пєсков відкинув припущення про те, що Москва несе відповідальність за інцидент, заявивши, що "це абсолютно неправильно".
На сьогоднішньому Радбезі ООН навряд чи варто очікувати на нові тези від Росії, і заява Пєскова чітко це продемонструвала, вважає Ганна Шелест. "Звичайно, Російська Федерація не візьме на себе відповідальність і буде наполягати на тому, що це дії місцевих. Відповідно, буде вставляти це (обстріли) у свій дискурс, що це українська громадянська війна. І це відбувається через те, що Україна не хоче говорити з представниками ОРДЛО. Я думаю, що саме в цьому ключі ми побачимо заяви Російської Федерації сьогодні".
Рада безпеки Організації Об'єднаних Націй – це орган, який відповідальний за підтримку миру та безпеки. Постійними членами Радбезу є Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція, а також десять членів, що обираються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. Востаннє Україна була непостійним членом Радбезу у 2016 – 2017 роках.
Хоча, Україна не представлена на цьому Радбезі, Київ має достатньо високий рівень підтримки, стверджує Ганна Шелест. “Говоримо не лише про Естонське лоббі. Не будемо забувати, що британська позиція, теж дуже важлива для нас, вони підтримують нас саме в Радбезі ООН. На сьогодні, серед непостійних членів є також Німеччина, яка займається питанням встановлення миру на Донбасі. Ну, і Франція, яка, попри позицію Макрон, у радбезі ООН була з чіткою проукраїнською позицією. Також не забуваємо про підтримку США".
Але, від того як пройде сьогоднішнє засідання Радбезу ООН, не дуже залежатиме, чи відбудеться наступна зустріч у нормандському форматі, переконана експертка. "Нормандській зустрічі можуть стати на заваді не лише ранкові події. Останній тиждень, ми чуємо заяви з Москви, що ця зустріч навряд чи відбудеться. Звинувачується, звісно, Україна, що ми не виконуємо певні домовленості. Хоча, в Парижі було заявлено, що немає жодних умов для наступної зустрічі. Буде залежати не стільки від засідання радбезу, а від засідання мінської групи та чи продовжиться це загострення".
Фото: фейсбук сторінка Ганни Шелест та Oleg Nikolenko
