Перші півроку роботи Верховної Ради з монобільшістю заступник голови парламенту Руслан Стефанчук називає плідними. "Ми прийняли понад 100 законодавчих актів". Попри те, він визнає, що були помилки, "де влізли в ті чи інші законодавчі акти якісь лобістські правки", які, за словами Стефанчука, Рада ще буде "вичищати". "За цей період ми пропрацювали по декількох влучних сферах, насамперед, це питання боротьби з корупцією, розвиток бізнесу, покращення інвестиційного клімату ,крім цього, ми працювали над більш справедливою судовою системою, над питаннями оборони, інфраструктури й інших".
Також заступник голови ВР наголошує на історичному рішенні сьогочасного парламенту. "Вперше ми зобов'язали діяти Верховну Раду не просто так, а на підставі плану законодавчих робіт — за час незалежності, лише у 97-му, 98-му, 99-му та 2007-му були якісь подібні плани законопроєктних робіт".
Можна вітати тут прагнення Стефанчука і Верховної Ради працювати за планом законодавчих робіт, каже заступниця генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник: "Проте, треба більш чітко артикулювати, що це план містить. Насправді, в попередніх скликаннях Верховної Ради все ж таки був певний план законодавчих робіт і найчастіше, це була саме коаліційна угода, яка заключалася для створення певної більшості для голосування".
Парламентарі-попередники працювали більш якісно, ніж новообрана Верховна Рада. Попередникам "науково-дослідне управління ВР робило до законопрєктів 33% зауважень, то цьому скликанню — 53% маркує як невідповідні. Або у фінансовій частині, в правовій", — розповідає Наталія Линник.
У 2014-му, зважаючи на події в країні, люди менше звертали увагу на роботу парламенту, ніж зараз, коли Зе-команда "використовує більш промоутерську подачу" своєї роботи: "Наприклад, різні "фішечки"-назви: "У нас турборежим". Хоча, це, насправді, не відповідає дійсності. Як ми бачимо, перші півроку Рада 8-го скликання працювала набагато продуктивніше — прийняла 173 закони, а ця Верховна Рада — 155", — розповідає заступниця гендиректора КВУ.
До того ж, на думку Линник, варто згадати час, у який працювала перші півроку минула Верховна Рада, коли відбулася анексія територій України, початок війни та величезна економічна криза. "Тоді треба було приймати нові реформаторські закони як по відношенню до економіки, і саме уряд Яценюка її підняв".
Наталія Линник наголошує, що більшість законотворчих проєктів попередніми скликаннями були подані саме з кабінету міністрів: "Що є логічним, якщо ми живемо зараз де-юре в парламентсько-президентській республіці. Тому уряд пропонує свою концепцію, стратегію, план бачення законодавчих змін і відповідно Уряд є провідником цих змін, і саме уряд бачить які є законодавчі прогалини в економічній, соціальній чи іншій сфері і подає левову частку законопроектів, які і мають бути обговорені безпосередньо в парламенті. Звичайно, що у нас життя крутиться не тільки навколо уряду, але є і інші гілки влади, які також потребують реформування – це судова, адміністративна… і, власне, там парламент може також ініціювати своє бачення законодавчої роботи в цих двох аспектах".
На 4 березня Володимир Зеленський скликає Верховну Раду. З-поміж багатьох запитань, ймовірно, будуть розглядати відставку уряду. Офіс президента зважає на логіку виборців, переконана заступниця директора КВУ: "Уряд не справляється, а президент каже: "Вийди геть, розбійнику!" А виборець діє "більш емоційно, ніж раціонально", — каже Наталія Линник. "Нашого виборця до цього привчали. Чому люди дивилися канал "Рада"? Бо це було шоу. Тільки тоді була імпровізація, а зараз же ми бачимо структурований серіал".
