Ірина Бекешкіна народилася 4 лютого 1952 року на Уралі, у місті Івдель Російської Федерації. Закінчила філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка та аспірантуру Інституту філософії НАНУ.
Після закінчення аспірантури Ірина Бекешкіна працювала науковим редактором журналу "Філософська думка", молодшим і страшим науковим співробітником Інституту філософії Академії Наук. Здобула науковий ступінь кандидата філософських наук. У 1991 році 33-річна Ірина стала науковим співробітником Інституту соціології НАНУ.
В 1992 році український громадський діяч та дисидент Ілько Кучерів за сприяння Інституту соціології та за підтримки лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола створив незалежний центр соціологічних досліджень "Демократичні ініціативи", який з 1996 року став однойменним фондом. Того ж року Ірина Бекешкіна стала заступником директора фонду "Демократичні ініціативи", а з 2001 року – його науковим керівником. Вона також була науковим керівником бюлетеню "Політичний портрет України", головним редактором якого був Ілько Кучерів.
Після смерті Ілька Кучеріва у травні 2010 року фонд "Демократичні ініціативи" отримав його ім’я, а Ірина Бекешкіна стала директоркою фонду. Авторка понад 100 наукових праць і великої кількості публікацій у ЗМІ, Ірина Бекешкіна була частим гостем передач, в тому числі і на Українському радіо.
У листопаді 2019 року в ефірі УР Ірина Бекешкіна пояснювала причини і наслідки популізму українських політиків.
За її словами, люди розчаровані нереалізованими обіцянками влади і на чергових виборах голосують за опозицію: "Що стосується популістичної стратегії, коли на виборах багато обіцяють, а потім виявляється, що просто неспроможні це зробити, то наслідком є те, що в нас на будь-яких виборах перемагає опозиція. Тому що наобіцяли, не зробили, люди розчарувалися і все, не перемагають, а йдуть в небуття. Наступні теж перед виборами обіцяють, теж не можуть зробити і потім зникають. Це дитяча позиція суспільства, його інфантилізм, коли люди взагалі не аналізують, чи можливо це зробити".
Бекешкіна вважала, що аби побороти суспільний інфантилізм, активні громадяни мають працювати з людьми і пояснювати, чому цілі та завдання політиків іноді неможливо реалізувати.
"Люди дратуються, коли пояснюєш їм, що іноді це неможливо зробити. Для того, щоб суспільство дорослішало, треба з ним говорити зсередини. Громадянське суспільство повинно пояснювати, що треба аналізувати, що ніщо не спускається з небес, що треба разом працювати, аби чогось добитися з урядом і з суспільством. Якщо йдеться про бізнес, то очевидно, йдеться з одного боку про сприятливі умови для бізнесу, які повинна створювати влада, а з іншого – бізнес повинен працювати і бути відповідальним", – пояснювала соціологиня.
Також Бекешкіна наголошувала, що для розвитку країни необхідною є співпраця між владою та громадянським суспільством: "Як би ми не ставилися до нової влади, у нас спільний інтерес – успішність. Ми дуже хочемо, щоб вони були успішними, тому що це успіх України, аби проводилися успішні реформи і тут вже не так важливо, хто як до кого ставиться. Нам важливо обстоювати необхідні реформи".
Колеги Ірини Бекешкіної з фонду "Демократичні ініціативи" згадують про неї, як про неймовірно розумну, працьовиту, відкриту і цілеспрямовану людину.
Професор університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань говорить, що Ірина Бекешкіна була унікальною людиною, адже вміла пояснювати соціологічні дані людською мовою: "Ірина є унікальною людиною, тому що хороших соціологів у нас багато, але вона виконувала функцію, яка мало кому дана – вміла пояснювати соціологічні дані людською мовою і доносити їх до широкої аудиторії. Вона була великим популяризатором і громадським активістом. В нас громадські активісти часто стають на одну або іншу сторону і політизуються. Їй це не було притаманно. В неї були дуже чіткі цінності: Україна, європейський вибір, демократія".
Гарань зауважує, що Ірина Бекешкіна також була надзвичайно простою людиною, без зазнайства, без фанфаронства: "Вона була харизматичним лідером, веселою, дотепною. Її життєвим кредо було "Поки ми живі, ще нічого не втрачено і не вирішено". Це кредо для всіх нас".
Також тепло згадує соціологиню й речник фонду "Демократичні ініціативи" Юрій Горбань: "Ірина Бекешкіна була завжди на вістрі народних потрясінь, передової суспільної громадської думки. Вона – це безкінечний оптимізм, яка до останнього була в строю. Ірина завжди говорила дуже просто і ясно, не закручувала складні формулювання. Крім того, це була непідкупна людина, будь-які фейкові чи підроблені дані викликали в неї страшенну лють, особливо, коли йшлося про честь науки. Вона могла б стати депутатом Верховної Ради, але політика в прямому сенсі її ніколи не цікавила. Її цікавила суспільна думка".
ФОТО: facebook.com/iryna.bekeshkina
