Верховна Рада прийняла законопроєкт, що передбачає зміни до регламенту, які дадуть можливість розглядати велику кількість правок. "Ніколи раніше ми не мали 16 тисяч правок", – заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков (мова йде про так званий банківський або "антиколомойський" закон – ред.). Як ви оцінюєте цей Закон?
Наразі є три проблеми. Перша – ці зміни є постійними. І тимчасовими їх будуть робити вже окремим Законопроектом. Не відомо, чи його проголосують чи ні. Друга – пропонується обмежити певним чином право законодавчої ініціативи народних депутатів, а саме – запровадити окрему процедуру розгляду правок. Тобто, окремий депутат може наполягати лише на одній поправці, а фракція – лише на п’яти. Але, це – трошки суперечить Конституції. Третій момент – ретроспективна дія Закону у часі – це певний дискутивний момент, але депутати, які подали заявки на правки не будуть мати права на розгляд, хоча раніше таке право мали.
Як у Законопроєкті обрати, яка правка найважливіша?
Ось у цьому і питання – як депутат, який виробив цілу систему правок, якщо його правки значно змінюють Законопроект, захистити цю систему правок? Це зменшує ініціативу фракцій стосовно системного підходу до Законопроекту.
Як убезпечитись від депутатського "спаму"?
На мою думку, є механізми, які б могли виправити цю ситуацію, їх вже буде неможливо застосувати до "антиколомойського закону", але можна буде застосувати до майбутніх законопроєктів – вони полягають в тому, що необхідно виробити певні правила законодавчої техніки депутатів. Умовно: є одна стаття, яка складається з кількох частин, якщо, депутат вносить в цю статтю декілька пропозицій, то їх можна рахувати за одну поправку. Відповідно, право законодавчої ініціативи депутатів не буде порушуватися.
Чому, на вашу думку, не голосували "Голос" і "Європейська Солідарність"?
Ці фракції підтримували саму ідею Законопроекту, але виступали проти його постійної роботи, і наголошували на застосуванні цих змін, саме до "антиколомойського закону". Оскільки, зміни є постійними, то ці фракції відмовилися їх підтримувати.
Також цього тижня Верховна Рада проголосувала "Про внесення змін до закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо самоізоляції. Тепер постанова Кабміну, яка була раніше, узгоджується з цим законом. Прокоментуйте, будь ласка, рішення щодо самоізоляції і відповідності постанови кабінету міністрів законодавству.
Думаю, що це питання буде актуальне ще довго наразі, бо різні думки є на те, чи має право кабінет міністрів своєю постановою обмежувати права і свободи людини. І це, саме той випадок, коли "заднім числом" намагаються легалізувати проблеми, які виникали ще давно.
Як забезпечити конституційно самоізоляцію?
Конституція України встановлює лише один правовий механізм, який міг би легалізувати це обмеження, це – надзвичайний стан, його приймає президент України своїм Указом, і вводиться в дію рішенням Верховної Ради. Це – дуже складний механізм, він потребує громадського контролю, взаємодію Уряду, президента та парламенту, і ще – він є тимчасовим і запроваджується на 30 днів. Це – єдиний конституційний порядок. І те, що Уряд тимчасово заборонив підприємництво, пересування міського і громадського транспорту, це, з точки зору Конституції – дуже сумнівна ініціатива.
Якщо поширення хвороби не зупиниться не через 30, ні через 60 днів? Що тоді робити?
Повне право подовжити надзвичайний стан – ще окремим голосуванням. Таким чином захищаються права людини, які обмежуються, але, все одно, Народні депутати можуть зібратися і за спільною роботою Президента і Уряду продовжити надзвичайний стан.
За умови введення надзвичайного стану, чи законні обмеження заїзду-виїзду в населений пункт?
Знову ж таки досить дискутивне питання, оскільки це – право на свободу пересування і вибору місця проживання, і Конституція передбачає їх обмеження лише у разі введення надзвичайного стану. І над цим питанням треба думати, як виходити з цієї ситуації.
Також народні депутати у першому читанні ухвалили законопроєкт про реформу антимонопольного комітету. Як ви оціните цей документ?
Антимонопольний Комітет є дуже важливою державною інституцією, він мав би захистити нас – споживачів від монопольних підприємств, але, чинна редакція йде врозріз з Конституцією, в частині процедури призначення цього органу. Відповідно до Закону, це робить Президент, за погодженням з ВР, а відповідно до Конституції, це робить Верховна Рада за поданням прем’єр-міністра. Наразі, керівник комітету призначається по Конституції.
Ще одне нововведення цього тижня: було суттєво збільшено штрафи за підпал трави...
Підвищили штрафи дуже суттєво, але, думаю, що проблема полягає не в штрафах чи його розмірі, а в тому, що досить важко відшукати особу, яка спричинила підпал. І законопроєкт про підвищення штрафів не вирішує її жодним чином.
І наостанок хотів би ще з вами обговорити ідею, запропоновану Давидом Арахамією. Він допускає, що призначення міністра енергетики буде відбуватися на випробувальний термін.
Сама природа уряду і полягає в тому, що приходить прем’єр-міністр, у якого є сформована програма, у якого є кандидати на посади міністрів, і він несе відповідальність як за впровадження Програми Уряду, так і за роботу своїх міністрів. Тому, з однієї сторони, тимчасове виконання виглядає дивно. З іншої сторони – це його право – призначати виконуючих обов’язки на певний час. І ми вже мали такий досвід, коли тривалий в.о. Міністра охорони здоров'я була Уляна Супрун.
фото - УНІАН
