– Які висновки на сьогодні має комісія?
– Відповідно до постанови, яка була проголосована та увійшла у дію 31 жовтня 2019 року, ми як ТСК ставили собі такі завдання: провести перевірку відомостей щодо пожеж у п’яти містах, провести перевірку ходу розслідування правоохоронними органами, тому що в нас були підстави вважати, що правоохоронні органи недостатньо приділяють увагу версіям – не одній, а декільком, які були вже від початку дослідження, – а також встановити обставини, зібрати інформацію, заслухати експертів. Це все було потрібно, щоб зрушити з мертвої точки розслідування, яке триває з 2017 року.
Сьогодні маємо проміжний звіт. Кількість документів і інформації, яка до нас надійшла – дуже велика. Ми дійшли до висновку, що мусимо звернутися до парламенту з проханням продовжити дію нашої комісії ще на півроку, як це дозволяє закон про ТСК. Проміжний звіт був сьогодні зачитаний, відповідно до закону зареєстрований і оприлюднений на сайті Верховної Ради. Ми будемо рухатися далі, якщо парламент дозволить.
– Які перешкоди найчастіше зустрічаються?
– Ми маємо такі перешкоди як звільнення слідчих. Наприклад, Артема Бугайця, який був керівником групи слідчих по цій справі, звільнили та перевели до ДБР, а потім звільнили і звідти, хоча ми двічі зверталися до них із вказівками на закон, що забороняє звільнення слідчих під час дії слідчої комісії. Ми зверталися до Генеральної прокуратури та СБУ з проханням перенести або змінити підслідність з харківського СБУ на Київ, позаяк ми маємо справді декілька напрямків. Отже, нам видавалося, що правильно буде створити в Києві групу слідчих, які комплексно розглянуть такі справи, адже вони є подібними. На жаль, Генеральна прокуратура в особі пана Рябошапки відмовила нам своїм листом, посилаючись на те, що достатньо тих доказів, які є, слідство триває над версією (яка є єдиною) використання Російською Федерацією безпілотних апаратів. Хоча експерти і експертизи, які цю версію слідства відпрацьовували, не підтверджують її. Отже, в нас були підстави вважати, що щось тут не те. Хтось приховує, намагається приховати інформацію або хоче вивести напрям думки слідчих на невірний шлях.
Ми не є слідством і не можемо підміняти собою слідство. Наша Тимчасова слідча комісія була вперше скликана та проголосована в жовтні 2019 року – з огляду на суспільний резонанс і суспільну важливість, адже йдеться не лише про прямі матеріальні втрати. Ми розуміли, що те слідство і той рівень уваги, в тому числі, від парламенту, президента, кабміну був неналежним. Ми не можемо нікого звинувачувати, заміняти собою правосуддя, пред'являти вину чи казати, що хтось невинуватий. Але ми можемо акцентувати увагу суспільства на ті факти, експертизи і на свідчення й покази не тільки свідків, а й слідчих і експертів, які працювали відпочатку, а зараз чомусь були звільнені. На те, що це був підрив зсередини. Для цього є експертиза та цитати експертів, які ми сьогодні презентували.
– Якщо у Балаклії був підрив, то чи є версії, хто це зробив, чому це зробили та кому це було вигідно?
– Я можу користуватися лише тією інформацією, яка є відкритою і яку я можу донести до суспільства. Нам видався дивним той факт, що перед тим, як стався такий підрив, на даному об’єкті здійснювалася комплексна перевірка Міністерства оборони, яка виявила мільярдні недостачі. Було надано час, аби пред’явити необхідні документи, які б підтверджували різні операції, наявність тих чи інших матеріальних засобів. Саме за тиждень до того, як комплексна перевірка мала встановити і оприлюднити звіт, в якому ймовірно мало бути зафіксовано велику нестачу, стається такий підрив. Нас зацікавив той факт, що саме в цей період, коли відбувалася комплексна перевірка, були призначені і проводилися антидиверсійні навчання. Чи не надто багато збігів? І антидиверсійні навчання, в ході яких дозволяли класти таку кількість вибухівки, комплексна перевірка, яка на виході вже мала звіт, який мав засвідчити розкрадання, і підриви.
На прес-брифінгу один із журналістів закцентував увагу на тому, що жоден з військових не загинув, загинули цивільні. Тобто вибухи і їхня направленість були такої сили, що ті люди, які, так би мовити, розраховували на те, щоб лише приховати нестачу, не впоралися і ситуація вийшла з-під контролю. Тим людям, які проживали навколо об’єкту, були роздані пам’ятки про проведення антидиверсійний навчань. По-суті, їх попереджали про проведення навчань.
Ми не можемо стверджувати, що це вірогідні версії, але сукупність цих питань викликає, погодьтесь, певні сумніви в неупередженості, прозорості й безсторонності слідства.
– Чи зафіксовані ці нестачі на двох складах (Балаклія та Калинівка) офіційно чи поки це теж припущення?
– Ці нестачі – це окремий кейс, окрема справа. Є головна інспекція МОУ, яка у своїх звітах їх зафіксувала. Це збігається в часі з тим, коли зафіксували вибухи.
– Як це пов’язано із політичним становищем?
– Зараз я дозволю собі не давати політичних оцінок. Однак, зауважимо, що певні обставини, які були форс-мажорними, сталися. Я говорю про події на Сході, які мали місце з березня-квітня 2014 року. Почалися військові дії, антитерористична операція, і ті склади, які роками були об’єктами зберігання арсеналів зброї, могли і до 2014 року містити нестачі в силу певних обставин: часів правління Януковича, коли цілеспрямовано розграбовували, деактивовували, деактивізовували наші збройні сили з певних причин, не було тих звітів і перевірок в належному стані. Я думаю, коли почалося розконсервування арсеналів та виявилася потреба в додаткових арсеналах зброї, виявилося, що є нестача. Тоді повернулися до звітів, ревізій та інспекцій. І під час них почали траплятися "дивні" речі, такі як підриви. Це моя позиція як війскової, ми не узгоджували її на ТСК.
– Юрій Луценко, колишній прокурор, казав, що вибухи в Балаклії та Сватовому – це диверсія. Якщо це неправда, то чи може він бути притягнений до юридичної відповідальності через ймовірну дезінформацію?
– Тут треба встановлювати вину і міру покарання чи притягнення до відповідальності кожного, виходячи із матеріалів справи. Ми не досліджували висловлювання Луценка, як і військового прокурора Анатолія Матіоса, який безапеляційно заявляв, що це безпілотний літальний об’єкт Російської Федерації без жодних на це підстав. Наступні експертизи, слідчий експеримент, які проводилися, довели необгрунтованість таких слів та експертизи украероруху, на яку він посилався у свої публічних виступах.
Ті експертизи та слідчі експерименти встановили, що наші радари і наші можливості не бачать безпілотників. Вони бачать не менше ніж гвинтокрил МІ-8, а, отже, тут є теж питання. Потрібно встановити ступінь і міру кожного, хто є відповідальним, хто покривав, хто намагається зараз це робити. Ми не можемо стверджувати, що сьогодні слідство ведеться належним чином, адже звільняють слідчих – тих людей, які фахово та чесно роблять свою справу.
– Що ви можете з цим робити?
– Ми звернулися до керівництва Генеральної прокуратури з вимогою змінити підслідність з харківського СБУ до київського, бо в нас інший прокурор, який, я сподіваюся, зовсім по-іншому дивиться на це питання, розуміє суспільний резонанс і вагу. Ми обіцяли, що дійсно прийдемо та будемо дивитися, аналізувати і витягати на світло ті темні плями, які залишаються. Як на мене, це дійсно ворожі дії щодо держави. Ми говоримо не лише про 12 мільярдів в Балаклеї, а про десятки мільярдів гривень та прямі втрати зброї.
– Хто зараз реально покараний?
– Ніхто не є покараний. Мені невідомо про те, що ті люди, які були, наприклад, керівниками арсеналів були покарані. Ба більше, вони пішли на підвищення і сьогодні працюють або в Міністерстві оборони, або в інших органах, в тому числі, правоохоронних, СБУ, ДБР та Генеральній прокуратурі, і нас це теж непокоїть.
– Як ви збираєтеся цю ситуацію змінювати?
– Ми вже говоримо про це в публічному просторі – це те, що нас має відрізняти від попередників. Чомусь нікому не спало на думку створити ТСК і все-таки розібратися. Ми бачили лише ордени, які отримали генерали в день, коли, наприклад, полихала та вибухала Ічня. Ми не боячись будемо про це говорити.
